Медаллю імені Патона раджу нагороджувати людей, які вгробили набуток інших

Ніхто йому не сказав років 20 тому: "Прадіду, ти б відпочив"

Чому не сумую за академіком Борисом Патоном? Мабуть, колись була розумна і талановита людина. Мабуть, за заслуги очолив Українську академію наук.

Але, як і балеринам, академікам не треба чекати, поки їх будуть носити на руках.

Я щоразу сумно дивлюся на оголошення на під'їзді: "Прибиральниця. 7500 грн, 15 змін на місяць, спецодяг, соцпакет".

Якщо ви не в курсі - це зарплата доктора історичних наук в НАНУ. Але на відміну від прибиральниці, це потребує принаймні 15 років підготовки.

А я лише кандидат наук і просто сумую за тим, як при Патоні втратили гарний продукт Вернадського та Скоропадського. Онучата голі.

Тому "медаллю імені Патона", що затвердили, я раджу нагороджувати людину, яка просто вгробила набуток інших, у тому числі родичів і батьків.

Тому це виходить Шнобелівська премія. Або її український аналог, бо при совісті я б нагороду імені Бориса Патона прийняти посоромився. Дійсно соромно за дурного столітнього діда, який десь загубився у цьому світі. Але ж ніхто йому не сказав років 20 тому:

- Прадіду, ти б відпочив, може? Там зміна підросла з тих, з ким ти до Другої світової війни гуляв? Ну, може, хоча б на клас молодше? Юні та жваві.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Павло Шеремета Економіст
Віктор Чумак Правник, колишній заступник генпрокурора
Андрій Римарук Ветеран, працівник фонду "Повернись живим"
Остап Українець Письменник, перекладач
Максим Кияк Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"