Спілкуйтесь зі своїми близькими. Давайте їм зрозуміти наскільки вони важливі для вас

За пів року в Україні від самогубств загинули 3076 людей. Це вдвічі більше, ніж від ДТП і у 4,5 рази – від убивств. Серед зовнішніх причин смерті у нашій державі суїцид на першому місці.

Загалом, в Україні щороку вкорочують собі життя 8-9 тис. осіб. Але не треба надмірного оптимізму щодо цифри за перші пів року. Бо є ризики, що через коронакризу та її соціальні, економічні й психічні наслідки у другій половині цього року крива може зрости.

Сьогодні Всесвітній день запобігання самогубствам. Не лише для України, для світу - це одна з головних проблем. Коли у дилемі "проблема і я" замість усунути чи сприйняти перше, людина усуває друге – себе.

Суха статистика свідчить, що кожні 40 секунд у світі одна людина покінчує життя самогубством. 800 тис. людей щороку вкорочують собі життя.

Де ми у світовому сумному рейтингу? Фактично в тій частині, де відбувається найбільше самогубств. Бо в нас їх майже вдвічі більше, ніж середній світовий показник. Так, з 2000 року у нас планомірно знижується кількість самогубств – від 30 на 100 тис. до 18,5 у минулому році. І так, статистично не страшна проблема дитячих самогубств – вчетверо менше, ніж у США (на 100 тис.) та менше ніж 2% від загальної кількості. Але статистика завжди розбивається об конкретні випадки. Об долі батьків та рідних. Об історії, які трапились з близькими.

Але, як би боляче не було, треба визнати два правила. По-перше, у нас є проблема, але немає катастрофи. Різниця у тому, що проблему треба вирішувати. А катастрофа у нас завжди перебільшує проблему і формує паніку. По-друге, ніякої романтизації і героїзації самогубство не повинно мати. Бо однин із чинників, що стимулюють суїциди – це приклади. Почитайте про "ефект Вертера". А коли ці приклади обростають романтизацією – це наштовхує на думку, що так піти з життя - правильно.

Зараз буде трохи сексизму, але найбільше ця проблема стосується чоловічої частини українців. Серед них рівень самогубств всемеро вищий за жіночий. Насамперед це пов'язано з психологофобією ("я що псих ходити до нього"), соціальною маскулінністю ("чоловіки не плачуть і не жаліються") і перманентними соціально-економічними кризами.

Є універсальний метод профілактики, який може допомогти - спілкуйтесь зі своїми близькими. Давайте їм зрозуміти наскільки вони важливі для вас. І дайте спілкуватись їм. Обговорена проблема часто не здається такою страшною.

Богдан Петренко, для Gazeta.ua