Вирок Кольченку - акція солідарності київських ментів із мінським ОМОНом

Ми досі не демонтували радянську каральну систему

Юлія Кузьменко нарешті на волі - якщо можна волею вважати цілодобовий домашній арешт, Ріфмастер досі за гратами. Можливо, за якийсь час арешт замінять на "нічний", потім зовсім відмінять, а Ріфа також випустять спершу на цілодобовий, і так далі... "Справа Шеремета" розвалюється на очах, і в такий спосіб її намагаються спустити на гальмах. Але ніхто не поверне Юлії 7 місяців життя, так само як тим пацієнтам, яких вона за цей час мала оперувати. І головне - ніхто, швидше за все, не понесе покарання за фабриковану справу, за тримання в тюрмі за ніщо, а отже - це може повторюватись знову та знову.

Тим часом Олександру Кольченку присудили 40 годин виправних робіт - за те, що він під посольством Білорусі мирно протестував проти придушення білоруського майдану. Так, це не ті 20 років тюрми, до яких свого часу його засудив Путін, це всього лише 40 годин виправробіт - але це вирок не у Басманному суді, а тут, в "українському" Шевченківському суді! Вирок такий само незаконний, як попередні російські 20 років.

Вирок, який так само як і "справа Шеремета" зайвий раз нагадує - радянська каральна система нікуди не поділась, ми досі її не демонтували, навпаки - вона впевнено пережила всі попередні роки "реформ" та "переатестацій", а наразі ще впевненіше регенерує, як багатоголова гідра, здатна пожерти всіх нас, "бандер", патріотів, демократів, "майданутих", "карателів".

Маємо розуміти - у "наших" ментів та суддів значно більше спільного з їхніми "однояйцевими близнюками" та ідейними побратимами з каральної системи Пуйла та Лукашенка, аніж з нами, вільними громадянами вільної країни. Вирок Кольченку - фактично акція солідарності київської мусарні з мінським ОМОНом. Вони всі - "птєнци гнєзда ГУЛАГа", ми ж - спадкоємці тих, хто з покоління в покоління повставав та воював проти тоталітарної системи. І наша сумісніть з ними в одній державі - дуже тимчасове та вимушене явище. В підсумку хтось має перемогти - або ми, або вони. В 2014 ми мали ілюзію перемоги. Але це була тільки ілюзія. Що ж, значить все ще попереду.

Оригінал