Зрадники починаються з пропаганди і освіти, гляньте на Медведчука
Якщо ваші діти не співатимуть вранці гімн України – співатимуть "Саюз нєрушимий"
От не хочу вангувати. І спільними зусиллями можемо цього не допустити.
Але можливо таке.
1) На місцевих виборах Слуги народу і ОПЗЖ блокуються в обласних і місцевих радах. На сході і півдні, а десь і в центрі – вони окуповують обласні ради і ради великих міст.
2) Це взаємо-проникнення і екстаз від нього надихає їх на подальшу взаємодію.
3) Кремль усіляко підтримує цю співпрацю. Навіть доброю волею може віддати нам кількох (попередньо наловлених для цього по-бєспрєдєлу) наших кримсько-татарських активіств чи про-українських сідєльцев в донєцьких тюрмах.
4) Вову швидко заплутають в трьох соснах, щоб він розпустив нелояльну Верховну раду.
5) Більшість у наступній Раді формується виключно за рахунок СН і ЖОПЗ.
6) ЖОПЗи просять в уряді лише кілька міністерських посад. Бо вони скромні. Але посади ці: Міністерство освіти і науки, Міністерство культури, міністерство молоді та спорту. Ну, і бажано – ще суспільне мовлення. Табачника – на освіту, Ківу – на культуру. А шо?
Бо на відміну від усіх інших, вони – системний ворог. Вони не "наколядую мільйон і втечу".
Вони нас хочуть вдовгу.
Табачника – на освіту, Ківу – на культуру. А шо?
Колись був у Лубнах такий князьок – кат українського народу – Ярема Вишневецький.
Він народився русином у православній родині. Але колись його батьки віддали в єзуїтський коледж. А там – "правильні" освітяни культурно попрацювали над ним. Чувак став відчувати себе не русином, а поляком.
А потім – читайте у Ліни Костенко в "Марусі Чурай". Палі, підпали, страти – і все своїх вчорашніх земляків. Тільки він вже не вважав посполитих Полтавщини і Київщини своїми. І тому не жаль йому їх було.
Усі зрадники свого народу починаються з пропаганди і освіти.
Гляньте лише на Медведчука. Він же вам скаже, що українець.
Ага. Тоді я із ямбу-мамбу.
Усе починається зі школи, гуртка і спортивної секції.
Якщо ваші діти не співатимуть вранці гімн України – співатимуть Саюз нєрушимий. Через десять років. В армії, яка збиратиметься з "визвольною місією" десь в Європу.
Путін має план. Але ми знаємо про його план.
У мене план – щоб українські діти не знали, де його могила. Бо погана екскурсія – їхати плювати на могилу ворога. Навіть якщо він диявол.
Наші діти виростуть сміливими і сильними. Але чемними.
Бо вони ж українці.
Віктор Бобиренко, для Gazeta.ua
Коментарі