Зеленський повертає нас у часи Януковича

Скоро не буде ні грантів, ні демократії

Щоб ви знали, Україна ніколи сама не демократизується. І не здійснює реформ.

Просто нам хочеться, щоб було як у них. У Європі. Щоб був євроремонт. А європейці з американцями нам кажуть, що євроремонт спочатку треба зробити в головах.

Тому через Єврокомісію і МВФ нас змушують робити структурні реформи. Кажуть: "Ми вам даємо дешеві кредити – ви робите реформи. Ок?"

Але наш народ живе за принципом: "Ми за радянську владу, але у сусідньому селі".

Тому МВФ у нас не люблять. 55% українців не підтримують співпрацю Зеленського з Фондом, за останніми опитуваннями.

Люди просто думають, що гроші з неба впадуть. Як у Булгакова у вар'єте.

Люди думають, що гроші з неба впадуть

Але діватися нікуди. Усі уряди України змушені були робити кніксен МВФ. І робити реформи. Через силу. Це робила навіть Юлія Тимошенко – ветеран української політики. Єдина, хто (крім олігархів, звичайно) з нами – ще з 1990-х років. Усі робили "ку" за гроші.

Але у нас виходить все боком. Ось приклад.

Восени 2010-го МВФ змусив Януковича прийняти кілька законів і підзаконних актів, які, на думку наших партнерів, змусять нас стати паїньками. Розумієте? Янукович, Азаров і громадянське суспільство? Разом!

Уряд Азарова прийняв постанову від 3 листопада 2010 року за №996 "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики". Наголошувалося, що у кожній області й районі треба створити громадянське суспільство. Щоб було. Що не ясно? Під козирьок. Кругом і шагом марш. Робіть.

Таку команду сприйняли голови адміністрацій по-різному. Але сказали створить – значить треба.

Найкраще створили в Сумській області. Там саме був креативний донецький хлопець Юрій Чмирь. Треба створити громадські ради при облдержадміністраціях і відзвітувати перед європейцями, що гроші виділені не дарма – громадянське суспільство збудовано? Зробимо!

Але ж треба, щоб громадянське суспільство робило одобрямс губернатору? Ой, дуже треба.

Тому пішли простим шляхом.

Вирішили створити купу нових громадських організацій. Ось є управління охорони здоров'я. А там спеціалізацій, як грязі. Управління отримує наказ – вбудуватися в громадську вертикаль.

І ось терапевти створюють громадську організацію – товариство терапевтів. І педіатри. І офтальмологи. І неврологи. І усі ці організації вступають у громадську раду. При голові адміністрації. Щоб радити, значить. Заодно і крикунів розбавимо. І ось 200 громадських організацій, 150 з яких щойно створені, обирають правильне правління, яке правильно радить регіоналам, як здійснювати державну політику. Лобісти такі.

Коли туди вступило обласне товариство проктологів, старий мудрий лікар-єврей, якого ще не дожали при Сталіні, сказав мені про мету вступу: "Зате, Вітя, як проктолог кажу, ти тепер точно будеш знати, де знаходиться ваше громадянське суспільство у нашій області".

Це Україна, дітки. І у нас громадянське суспільство таке вже, як є.

Грантів на побудову громадських рад було виділено вагон і вагончик

А грантів на побудову громадських рад було виділено вагон і вагончик. Десь вони (громадські ради) трошки позасідали. Десь від них швидко відхрестилися. А більшість громадських рад при органах влади робили одобрямси. Ухвалювали, що треба.

І ось, ніколи не було, а тут знову.

1 червня Володимир Зеленський видає указ президента України №207/2020. Про "Питання діяльності Національної ради з питань антикорупційної політики".

Ні, цю Національну раду створили ще при Порошенкові. На Покрову 2014 року. На вимогу наших партнерів. Засідала вона так-сяк. Але у її складі були представники антикорупційних громадських організацій. Витрачено на це було знову ж, купу грантових коштів. Виписували положення, етичні стандарти діяльності.

Ну, донорам було чим відзвітувати.

Аж ось. До влади прийшов Найвеличніший і Найдемократичніший. Рік він оглядався. І тут понеслося. Виданий указ надзвичайно цікавий.

Перше. Зі складу ради вивели топових представників громадського сектору. Наприклад, Віталія Шабуніна.

Персональний склад Національної ради з питань антикорупції – це уся президентська рать

Натомість ввели Єрмака, Авакова, Баканова, Венедиктову. Холодницького. Взагалі, персональний склад Національної ради з питань антикорупції – це уся президентська рать. Туди випадково потрапив лише Андрій Боровик з "Трансперенсі Інтернешнл Україна". Решта - "слуги" усіх мастей. Дубінського, правда, не вистачає.

І от цікаво, як ці люди будуть боротися з корупцією? Може піднімуть справу рюкзаків сина Авакова? Чи свіжим оком глянуть на призначення адвоката Януковича в ДБР? Чи Єрмак буде радитись про корупцію з братом? Чи Холодницький розкаже про дружбу і кумівство з людьми Коломойського? А Уманський дожиматиме справи проти Нефьодова?

Може, Баканов врешті заявить, що давити на "чортів" за свистком президента – якось неправильно?

Взагалі, їм треба запросити ще до ради головного проктолога країни. Щоб ми точно знали місце антикорупційної діяльності у владній вертикалі.

Цікаві зміни внесли в саме положення про раду.

В абзаці першому пункту 8 слова "але не рідше одного разу на два місяці" - виключити. Тобто, можна збиратися і раз на два роки?

Абзац другий пункту 9 викласти у такій редакції: "За результатами засідання Національної ради в разі потреби складається протокол".

От що це значить? Захотіли – склали протокол засідання. А ні - просто зібралися, чайку попили, посміялися з того, як проводяться тендери в системі Укравтодору чи на проєктах "Великого будівництва".

І після цього хтось скаже, що це не побудова фасадної демократії? Що це не повернення у часи Януковича?

Це усе, що треба знати про боротьбу з корупцією за часів Зеленського.

Віктор Бобиренко, для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Павло Шеремета Економіст
Віктор Чумак Правник, колишній заступник генпрокурора
Андрій Римарук Ветеран, працівник фонду "Повернись живим"
Остап Українець Письменник, перекладач