Хто найбільше виграв і програв від Covid-19

Навколо пандемії у світі розгорнулася інформаційна війна

Хто найбільше виграв, а хто суттєво програв від пандемії Covid-19? За великим рахунком, здається, програли практично усі. Певні висновки щодо окремих країн і сфер можна зробити вже сьогодні.

Наразі навколо пандемії у світі розгорнулася справжня інформаційна війна із потужними піар-компаніями, інфопровокаціями, взаємними звинуваченнями, різкими спростуваннями та майже щоденними офіційними заявами.

Риторика прес-повідомлень стає більш жорсткою і явно не мине без наслідків для міждержавних відносин. Є підстави вважати, що пандемія прискорить фактичне оформлення низки блоків держав, що визначатимуть ситуацію на міжнародній арені. Вочевидь, перші ознаки цих тенденцій ми побачимо вже на осінній сесії Генеральної Асамблеї ООН – якщо звичайно вона відбудеться...

Між тим, можна очікувати виникнення потужної хвилі різного роду теорій змов, що будуть видуватися в інфопростір і широко використовуватимуться для маніпуляцій. Більш того, недостатній рівень транспарентності щодо виникнення і розповсюдження Covid-19, спричинив явно неочікувану хвилю расизму і ксенофобії по усьому світу.

Дехто з експертів вже віщує неминучий крах глобалізації і навіть пропонує повертатися до XVIII сторіччя і розбудовувати так звану "натуральну економіку". Навряд чи можливу в ХХІ сторіччі, якщо цього не сталося навіть після нищівної кризи 1929 року і наступної Великої депресії...

Скоріше навпаки – спостерігатиметься певне посилення міжнародного співробітництва у сфері біологічних досліджень, біобезпеки, епідеміологічного контролю, медицини, збереження довкілля.

Втім, аналіз дозволяє констатувати, що найбільше від епідемії втратили країни-експортери сировини, зокрема Росія, що примудрилася вийти з міжнародної нафтової домовленості в рамках ОПЕК+ саме на початку розпалу пандемії. Так, наразі більш ніж туманними виглядають перспективи у "Північного потоку-2", що в останні роки став своєрідним фетишем російської зовнішньої політики.

Китай ймовірно також не вийде без іміджевих втрат, пов'язаних з початком пандемії. Достатньо лише згадати чисельні повідомлення в ЗМІ щодо начебто походження коронавірусу з лабораторії в китайському Ухані.

До того ж, є підстави вважати, що США зроблять ґрунтовну переоцінку своїх торговельно-економічних зв'язків із Китаєм і активно стимулюватимуть перенесення американськими компаніями своїх виробничих потужностей до Сполучених Штатів. Останнє особливо стосуватиметься медичних препаратів та обладнання і вважатиметься питанням національної безпеки. Сьогоднішня геополітична напруга між Пекіном і Вашингтоном може не лише узагалі поставити під загрозу китайсько-американську економічну взаємодію, але й почала набувати ознак повномасштабної довгострокової конфронтації.

Під шквал критики за неспроможність адекватно реагувати на початок епідемії попала й уся багаторівнева система ООН, зокрема Всесвітня організація охорони здоров'я, стосовно якої вочевидь проведуть спеціальне розслідування.

На тлі цього, фактично для кожної країни актуальним стає питання національного самозахисту від сьогоднішніх і майбутніх викликів, певна переоцінка раніше незмінних орієнтирів, розробка нових критеріїв успішності в умовах, що швидко змінюються.

Очевидно нам в Україні слід усвідомити, що завтра нормально існуватимуть і повноцінно функціонуватимуть лише держави, які зможуть забезпечити гнучке управління і одночасно ефективний менеджмент усіх сфер діяльності, який здійснюватимуть професіонали. Діяльності, в рамках якої відбуватиметься не лише регулярне стрес-тестування усіх найбільш важливих галузей, але й оперативна координація заходів головних державних інституцій.

Олег Бєлоколос, для Gazeta.ua