Українська економіка має три сюрпризи

Поки не станеш міністром — цього не зрозумієш

Українська економіка сповнена сюрпризів. І поки не станеш міністром - цього не зрозумієш. А як зрозумієш, починаєш радувати сюрпризами всіх навколо. Почнеш розповідати і ділитися...

Вам можуть говорити, що тепер банківська система слабкіша, ніж у 2014 році. Правда, не зрозуміло, чому тоді в 2014 році (і в 2008 році) летіла в тартарари гривня, банки лопалися, а вкладники бігли наввипередки один з одним забирати депозити. А в 2020 році гривня залишається стабільною на тлі глибокої світової рецесії, депозити ростуть, а банки повністю капіталізовані. І може ця різниця і є результатом реформи? І може те, що відключили пилососи з виведення капіталу з країни, яким були олігархічні банки, трохи сприяє стабільності гривні?

І так, ситуація в банківській сфері тільки для окремих персон сьогодні гірша, ніж у 2014 році. У яких в 2014 році був банк і навіть 2 банки, проблемні активи в яких становили майже 100%. І це дозволяло їм за рахунок депозитів населення фінансувати свій бізнес. А ось в 2020 році ці банки виведені з ринку. З тієї точки зору — так, гірша ситуація в банківській системі.

Ситуація в банківській сфері тільки для окремих персон сьогодні гірша, ніж у 2014 році

І як цікаво, всі міжнародні партнери, кредитори, інвестори наводять як приклад реформу банківського сектора і кажуть, що це ключова реалізована структурна реформа в Україні. А ось люди, які працювали на олігархів десятиліттями, чомусь цю реформу не люблять. Як же так?

Вам можуть говорити, що українська промисловість не росте як на дріжджах, тому що в системі Prozorro немає переваг для українського виробника. І варто тільки її трохи підправити...

Правда, незрозуміло, як її потрібно підправити, щоб допомогти українському виробнику, адже на сьогодні 99% тендерів в Prozorro виграють українські виробники. Невже цей 1% все вирішує? Чи може йдеться про конкретного виробника, який ніяк не може виграти чесний тендер? І можливо, природно, що на чесних тендерах, коли єдиний критерій — це ціна, перемагають саме українські виробники. Адже вони в більшості випадків тупо дешевші за імпортні аналоги.

99% тендерів в Prozorro виграють українські виробники

Тоді навіщо ж міняти систему Prozorro, якщо вона і так підтримує українського виробника? А може вся справа в тому, що хтось хоче, щоб система підтримувала не найбільш дешевого виробника, а виробника з довідкою про те, що він "патріот". І маючи цю довідку можна продавати державі продукцію за набагато вищою ціною? І назвуть це підтримкою вітчизняного виробника. Хоча за фактом це буде підтримкою вітчизняного рішали.

Вам можуть говорити, що українській економіці бракує тільки дешевих кредитів і варто залити економіку грішми, як ми побачимо тут Сингапур...

Правда, забувають уточнити, що бувало в тому випадку, коли українську економіку заливали свіжонадрукованими грошима. А по-іншому, ніж не друкарським верстатом, не можна добитися кредитів під 2% в країні, яка сама бере кредити під 10%. Так не буває. І спочатку треба зробити так, щоб у країні була тривалий час стабільно низька інфляція і сама країна почала позичати дешево, а потім говорити про дешеві кредити всередині країни. Так, це шлях складний. На цьому шляху треба знижувати страхові ризики. Проводити деолігархізацію. Встановлювати верховенство права. І тоді українські банки зможуть брати гроші під 2% і давати кредити під 3%. А поки країна бере під 10%, банки навряд чи зможуть взяти дешевше. У інвесторів. А значить не можуть дешевше і кредитувати. Якщо, звичайно, щедра держава не профінансує цей банкет. Але так уже було. Держава може надрукувати гроші і дати банкам. Ті видадуть їх олігархам. А олігархи все виведуть в офшори. А заплатять за все це щастя українські платники податків.

По-іншому, ніж не друкарським верстатом, не можна добитися кредитів під 2% в країні, яка сама бере кредити під 10%

І так, коли таке вам каже бабуся на лавочці, передивившись телеканалів Медведчука, то це одне, з цим можна змиритися. Але дуже сумно, коли таке каже міністр економіки. І сумно, коли говорить міністр економіки, а ти розумієш, що це всього лише сеанс черевомовлення у виконанні одного з олігархів. Який має дуже позитивний досвід кидання всіх навколо. І зовнішніх, і внутрішніх інвесторів. І який дуже не любить НБУ. І, судячи з усього, дуже не любить чесні тендери. Але що поробиш, не люблять прозорість люди з досвідом бізнесу з 1990-х. Не їхнє це.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Іван Козленко Культуролог, артменеджер
Ольга Волинська Медіа-експертка Центру "Форпост HELP"
Ігор Айзенберг Професор, завідувач кафедрою інформатики в Манхеттенському коледжі
Кахабер Карелі Доктор економічних наук, експерт із земельних питань
Олеся Ольховик Психологиня ГО "Форпост"
Погода