Є шанс, що коронавірус остаточно доб'є Російську імперію

Головні скріпи більше не працюють

2020-й для Володимира Путіна обіцяв стати роком найбільшого тріумфу. Згадаймо його план світового панування, що складається з трьох пунктів: встановлення його вічного і абсолютного самодержавства в результаті всенародного голосування щодо поправок до Конституції, свято побєдобєсія, на якому Путін планував стати одноосібним переможцем у Другій світовій війні, для чого збирав на підтанцьовку світових лідерів, і, нарешті, "Ялта-2" у формі збору глав держав - членів Ради безпеки, де Путін планував поділити світ на сфери впливу.

Імовірність здійснення першого пункту плану дорівнювала 100%. Другий пункт повністю, звичайно, реалізувати було проблематично, але, якщо вдалося б затягнути Макрона, то інше можна було б заповнити піаром, а в якості масовки світових лідерів уявити Додона і Земана. Третій пункт не витанцьовувався ні в якому варіанті, але велика сила піару могла б перетворити в "Ялту-2" будь-який міжсобойчик з главами держав СНД або з лідерами країн Африки. Так що шанси стати володаркою морською, хоча б у просторі російськомовних медіа, у Путіна були. Але тут...

Остання нарада з главами суб'єктів і членами уряду 11 травня підвела підсумок того, що відбувалося останні чотири місяці. Самодержавний диктатор, який сконцентрував у своїх руках абсолютну, нічим не обмежену владу, перетворився на жалюгідного клоуна, який несе нісенітницю, на яку немає сенсу реагувати, оскільки ніякого реального змісту ця нісенітниця в собі не несе.

Якщо всі конкретні рішення щодо режиму боротьби з пандемією повинні приймати губернатори, навіщо тоді цей обнулений надуває щоки і говорить з бункера про припинення періоду "неробочих днів"? На прикладі Москви ми бачимо, що Собянін в розпал "неробочих днів" запустив роботу будівництв і промислових підприємств. У інших регіонах влада діє так само.

Бункер Путіна перетворився в "чорну діру", з якої не надходять назовні жодні управлінські рішення. Реально самодержавний диктатор Путін практично нічим в країні не керує. А якщо і намагається чимось керувати, то його вже ніхто не слухається. Це видно на прикладі відмови губернаторів виплатити обіцяні Путіним надбавки медикам.

На цьому тлі до циклопічних розмірів виросла влада столичного гауляйтера. Собянін сьогодні - це закриті парки, на входах в які стоять нацгвардійці, це тиснява в метро, ​​яка спровокувала вибух епідемії, це контроль всього, нескінченні приписи-приписи-приписи і штрафи-штрафи-штрафи, це продаж в метро масок з торговою націнкою в 1800% і рукавичок з торговою націнкою в 450% при штраф за їх відсутність в метро або таксі в 5 тисяч рублів, а в магазині - 4 тисячі рублів, це нескінченні плитка-бордюри-будівництва в розпал пандемії, це свавілля поліції і т.д.

У Собяніна в Москві зараз реально нічим не обмежена влада. Як у Кадирова в Чечні. В принципі така ж ситуація і у всіх інших регіонах. Просто 20-річна зачистка регіонального політичного поля призвела до того, що на чолі суб'єктів федерації стоять люди, які звикли виконувати команди, а зараз, за ​​відсутності чітких команд, просто не знають, що їм робити з псевдо "федералізацією" країни, яка раптово звалилася їм на голову.

Єльцину вже 30 років згадують прокльонами фразу, яку він сказав 6 серпня 1990-го: "Беріть суверенітету, скільки зможете проковтнути". Путін, природно, нічого схожого вимовити не в змозі, він просто з того моменту, як зрозумів, що пандемія - це серйозно, втратив здатність до членороздільної мови і щоразу, коли він звертається до піднаглядної популяції, з його рота вилітає все той самий "абирвалг! абирвалг!".

Влада Путіна всі 20 років його диктатури трималася на контролі силовиків, грошей і телевізора. Всі ці три головні скріпи, на які всі ці роки спирався його трон, залишилися при ньому, але вони вже не працюють.

Силовики, незважаючи на федеральну підпорядкованість, все більше прибиваються до місцевої влади і чинять свавілля з її відома і під її заступництвом. У Красноярську в ніч на 22 квітня злочинець зґвалтував двох дівчат, його затримали, пред'явили звинувачення. Одночасно дівчатам пред'явили звинувачення в тому, що в момент зґвалтування вони не дотримувалися режим самоізоляції, а тому повинні сплатити штраф.

Судової вертикалі в країні зараз немає, силова вертикаль теж, як свічка, тане вниз. Вся сила пішла під місцеве начальство. Телевізор бреше з останніх сил, але над Соловйовим-Кисельовим сміються навіть члени їхніх фан-клубів.

Всі гроші все ще під Путіним, але, оскільки всі вже розуміють, що він нікому нічого не дасть, окрім Сєчіна, і ще, можливо, одного-двох своїх подільників, то цих грошей як би і нема. Ксенія Собчак зовсім справедливо підмітила Навальному, який набрався нахабства пропонувати Путіну роздати людям гроші зі Стабфонду: "Це ж не ваш Стабфонд". І цю істину - що не тільки Стабфонд, але і вся дохідна частина бюджету є особистою власністю Путіна - визнають всі солідні актори політичного поля, залишаючи спроби закликати Путіна поділитися - Навальному, яблучникам та іншій несистемній опозиції. У цій ситуації кошти Стабфонду в якомусь сенсі перестають бути грошима, капіталом і перетворюються в скарб, а сам Путін - в нікому не потрібного і малоцікавого Кощія, який "над златом чахнет".

Спостерігаючи останні виступи Путіна з бункера, не можна не відзначити разючу зміну в зовнішності і стилістиці "нацлідера". Замість брутального мачо - тихий ласкавий дідок. Ні тобі "авторучку поверніть", ні тобі "замучитеся пил ковтати", не кажучи вже про "мочіння в сортирі", що так полюбилося росіянам. Неминучий крик: "громадяни, цар несправжній! Замість Володимира Грозного нам якогось Буншу підсовують!".

Нарада Путіна з бункера, яку показали населенню, тривала 1 годину, 3 хвилини, 34 секунди. За цей час Путін нікого не сварив за погану роботу, жодному з восьми десятків губернаторів і численних міністрів не поставив жодного питання. І взагалі, в країні казна-що твориться, а де посадки?

Під "казна-що" я маю на увазі ось що:

Росія - єдина країна в світі, яка в результаті півторамісячної самоізоляції домоглася зростання щоденних заражень в 40 разів. В Італії після 1,5 місяців карантину - падіння в 6 разів. У Німеччині - падіння в 10 разів. В Ізраїлі - падіння в 20 разів.

Пізніше інших країн накрита пандемією, путінська Росія розтринькала цю фору, перш за все тому, що Путін ніяк не міг відмовитися від свого плану підкорення планети і все хотів 22 квітня провести голосування, 9 травня - парад, ну, а потім і "Ялту-2 ". Догідливі холуї йому підігравали, професійний брехун "лікар" Мясніков, жодного разу не почервонівши, брехав з екрану телевізора, що в Росії все закінчиться до середини квітня (прямо як на замовлення: Covid-19 не дурень заважати планам Путіна!) тому не треба вводити ніяких спеціальних заходів і панікувати через дрібниці, а треба готуватися до головної і по-справжньому важливої ​​події - голосування по правках до Конституції.

У голові у Путіна як і раніше той самий план: голосування і побєдобєсіє. З "Ялтою-2" в цьому році, мабуть, не вийде, але це не до поспіху. Тому путінська Росія, яка за кількістю заражених вийшла на друге місце в світі, і знову, як в ті часи, коли вона була Радянським Союзом, намагається хоча б за цим показником наздогнати і перегнати США, - саме в цей момент Путін оголошує курс на повернення до звичайного життя.

Правда, оскільки на його нескладне бурмотіння з бункера ніхто вже не звертає уваги, Собянін продовжує посилювати пропускний режим, забороняє гуляти на свіжому повітрі, займатися спортом, одним словом, всіляко намагається підірвати здоров'я громадян, остаточно вбити їхній імунітет для того, щоб друга хвиля пандемії, яку деякі епідеміологи прогнозують восени, повбивала б людей набагато більше, ніж перша.

Його можна зрозуміти. Собянін, як відомо, дуже не любить москвичів. Відчуває до них гостру неприязнь на фізіологічному рівні. Йому набагато комфортніше мати справу з трудовими мігрантами, причому, бажано з Центральної Азії. Причина зрозуміла: готові працювати на будь-яких умовах, права не качають, в силу абсолютної залежності від начальства можуть в будь-який момент підтримати будь-яку затію, в тому числі найбожевільнішу. Ставка Собяніна на трудових мігрантів з Центральної Азії призвела до того, що зараз Московський метрополітен заговорив киргизькою, казахською, узбецькою і таджицькою мовами.

Ідеал Собяніна - Москва, в якій немає жодного москвича, а населення столиці складається з мільйонів трудових мігрантів, які цілими днями будують будинки, перекладають плитку та бордюри і беззаперечно підкоряються командам начальства. Правда, боюся, що, якщо цю мрію реалізувати, вона може сильно засмутити Сергія Семеновича. Оскільки, знаючи, наприклад, схильність тих же киргизів влаштовувати революції, можна припустити, якщо вони зрозуміють, що вони тут надовго, а не на пару сезонів, ці нащадки войовничих і відважних кочівників цілком в змозі витрусити Собяніна з його офісу і влаштувати йому веселе життя...

Повернемося до мешканця бункера. Зрозуміло, що "нацлідер", перетворившись із Володимира Грозного на Буншу, не втратив природної кровожерливості. Треба сказати, що Бунша в ролі царя був би більшим чудовиськом, ніж Грозний. Росгвардія закуповує гранати та інше знаряддя вбивства, як для світової війни, Держдума приймає закони, що дозволяють голосувати поштою, а також забороняють обиратися всім, хто мав судимість за кинутий стаканчик і забите плече мордоворота з кийком і в обладунках. Так що з репресивною суттю путінського фашистського режиму все гаразд - вона нікуди не поділася. Щось важливе сталося з вертикаллю: Путін її поки сховав, втягнув до себе в бункер. І одне з головних політичних питань постпандемійного існування Росії - чи зможе Путін в повній мірі відростити вертикаль, яка за час пандемії згорнулася.

Насправді в країні, де немає права, ці кілька абстрактних питань зводиться до дуже простого і вкрай практичного: чи може Путін зняти з посади Собяніна і/або заарештувати його? Ось провести подібну операцію з Кадировим Путін не може. Про це знають всі: і Путін, і Кадиров, і Пєсков, і навіть Мішустіну тепер пояснили. Це зрозуміло. А ось Собяніна може? Швидше за все так. Сьогодні. А що буде після пандемії? А якщо ще друга хвиля нахлине. Хто тоді почує команди з бункера?

Далеко не факт, що малесенький шматочок рибонуклеїнової кислоти з гордим ім'ям коронавірус зможе доробити ту історичну роботу з розвалу Російської імперії, яка не доробили в 1917 і 1990 роках. Але такий шанс є...

Оригінал