Росія досягла успіху в шпигунстві. Маємо готуватися дати відсіч

Актив Путіна – іммігранти з роздвоєною особистістю

Коли розпався СРСР і рухнула "залізна завіса", мільйони росіян почали іммігрувати на Захід. Спочатку в країнах західної демократії подібна "хвиля" переселенців сприймалася ледве не як благо, адже люди, котрі були спраглі до свободи, змогли нарешті вирватися з тіні тоталітарного радянського минулого. На жаль, на Заході тоді не готові були зрозуміти, що скалки колишніх "радянських людей" – це не "погіршений варіант людини західної", а абсолютно інший, умовно кажучи, підвид – homo sovetikus, який не завжди піддається зміні своїх переконань.

Не дивлячись на те, що Російська Федерація не є економічним гігантом, але в одній галузі вона таки досягла успіху. І це є шпигунство. Путіну вдалося вдвічі збільшити кількість своїх спецслужб, як засобу збереження своєї влади в середині країни, так і спосіб впливу по всьому світу, - пише Віктор Каспрук для "Радіо Свобода".

Не говорячи вже, що після розвалу СССР мільйони росіян виїхали за кордон. І серед цієї імміграції було чимало засланих вихідців і агентів ФСБ/КГБ, які спромоглися розчинитися серед "імміграційної хвилі", роблячи вигляд, що вони стали толерантними до своєї нової батьківщини.

На Заході дуже недооцінюють "щупальця" російських спецслужб, які Москва просунула по всьому світу

На Заході дуже недооцінюють "щупальця" російських спецслужб, які Москва просунула по всьому світу. І це може зіграти злу гру в момент, якщо в Кремлі вирішать піти в "геополітичний ва-банк".

"Натуралізовані" десятиліття тому "американці", "британці", канадці, "німці", "іспанці" чи "французи" будуть здатні викликати великі збурення на місцях, оскільки випали з поля зору західних контррозвідок.

І наразі це не обов'язково є "сплячі агенти", діяльність яких може бути законсервована на довгий час. Частина цих "виїздистів" переїхали до інших країн, залишивши вдома своїх батьків. І тому вимушені, час від часу, чи навіть періодично, навідуватись на "путінську територію".

А це чудова можливість для ФСБ знайти потрібний "ключик" до осіб, які змушені жити фактично на дві країни, що підштовхує їх до необхідності вибору, де ж саме їхня справжня батьківщина.

Подібні "неусвідомлені агенти" є не менш небезпечними, ніж представники шпигунської російської мережі, котрі, рано чи пізно, попадають в поле зору західних контррозвідок.

"Неусвідомлені агенти" є не менш небезпечними, ніж представники шпигунської російської мережі

Оскільки ці люди, до якогось моменту, й самі можуть не усвідомлювати, що будуть готові зрадити тих, хто надав їм прихисток у важкі для них часи, і почати діяти в інтересах тоталітарної Російської Федерації.

Наразі Москва робить все для того, щоб якомога більша кількість колишніх співгромадян перебувала в стані такої перманентної невизначеності. Ці "ментально роздвоєні" особи, можуть вдома постійно дивитися різноманітні російські телевізійні канали, котрі передаються через супутниковий зв'язок, замість телебачення держав, де проживають.

Подібна толерантність в споживанні пропагандистської інформації, призводить до того, що, перебуваючи в "путінському інформаційному просторі", вони свідомо чи підсвідомо починають перейматися почутим, а поступово й вірити в те, що так нав'язливо пропонує їм офіційна путінська пропаганда.

Зомбовані Кремлем особи до часу можуть і не проявляти ніякої активності, проте, якщо настане серйозний конфронтаційний момент у протистоянні Росії і Заходу, їхній вибір може бути на користь Москви.

Це актив путінських спецслужб, який не завжди можна і запідозрити у нелояльності до США, Канади, Великої Британії чи Німеччини.

Але він завжди буде для Путіна в резерві на час "Ч". Психологічна нестабільність і прихована нетолерантність цих людей – це ті "кити", на які може розраховувати і опиратися путінський режим.

Російська розвідка ще з минулих радянських часів навчилася виявляти і "виловлювати" такі незміцнілі душі, котрі ніяк не можуть визначитися з тим, до якого ж берега вони б хотіли пристати.

Російська розвідка ще з минулих радянських часів навчилася виявляти і "виловлювати" незміцнілі душі, котрі ніяк не можуть визначитися з тим, до якого ж берега вони б хотіли пристати

І це є великим резервом для залучення їх до роботи в інтересах Російської Федерації.

Не говорячи вже про те, що ФСБ цілком може мати компромат на ту чи іншу персону, яка не зацікавлена в тому, що б в країні її нового перебування про це дізналися.

"Людолови" прискіпливо придивляються до подібного роду активу, вишукуючи серед нього потенційних "клієнтів".

Очевидно, що це не джерела високого рівня, котрі можуть і не проходити розвідувальні інструктажі та не бути частиною якоїсь шпигунської спільноти.

Здебільшого – це "громадяни без громадянської позиції", котрі своїм хитанням і небажанням остаточно визначитися з тим, хто ж вони є в дійсності, роблять безпеку країн свого перебування вразливою від проникнення російських впливів і деструктивної діяльності Москви.

Колдер Уолтон, історик із Гарвардського університету, який спеціалізується на питаннях шпигунства, зазначає: "Хороший шпигун у потрібному місці та в потрібний час може дати вам розвідувальні дані, які ви не можете отримати з інших джерел".

Після модернізації Путіним російських спецслужб, збільшилася увага ФСБ і ГРУ до закордонних росіян, котрі отримали іноземні громадянства.

Після модернізації Путіним російських спецслужб, збільшилася увага ФСБ і ГРУ до закордонних росіян, котрі отримали іноземні громадянства

Правонаступники КГБ, діючи винахідливо і нестандартно, намагаються посіяти в душах емігрантів сумніви у правильності зробленого ними вибору не на користь Росії.

Такі легкодухі особи можуть стати бажаною здобиччю російської розвідки.

Особливо враховуючи той факт, що далеко не всім вдається легко, безболісно і швидко вписатися в соціуми обраних ними країн. Дехто значимо, на перших порах, втрачає соціальний і майновий статус. І тут вони можуть стати дуже хорошою "поживою" для путінської агентури, яка відслідковує зміни в їхніх настроях.

Небезпеку, котра надходить від агентурних мереж Росії, потрібно сприймати серйозно, і, в жодному разі, не недооцінювати.

Її можна прослідкувати на прикладі України, в якій Москва задіяла свою ешелоновану агентуру, вводячи в дію ті чи інші її сегменти, в потрібний для себе час.

Адже Путін розпочав гібридну війну з Україною ще задовго до 2014 року. Таємні спецоперації, дезінформація, дискредитація політичних діячів, знищення патріотично налаштованих українців Росія не припиняла у всі часи.

Не говорячи вже про те, що всі таємні архіви з досьє агентів, рекрутованих кегебістами, були вивезені до Москви до 1991 року. В ФСБ/КГБ потім успішно використовували ці матеріали для того, щоб завербовані не могли ухилитися від співпраці з Росією.

Сьогоднішня Росія є мафіозною державою, якою керує довічний диктатор, що не дотримується жодних правил

Кремль методично і цілеспрямовано намагається відновити контроль над українськими територіями. Які він ніколи не визнавав втраченими сферами впливу.

А захоплення українського Криму і частини Донбасу – це лише один зі способів контролю, оскільки окуповані землі стали плацдармом для нових загарбань, які планує Москва.

Сьогоднішня Росія є мафіозною державою, якою керує довічний диктатор, що не дотримується жодних правил.

У Кремлі будуть використовувати "п'яту колону" не лише в Україні. Тому потрібно бути готовим дати відсіч Путіну і на західному, досить вразливому напрямку.

Copyright © 2020 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Остап Українець Письменник, перекладач
Максим Кияк Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"
Тарас Чмут Голова правління "Українського мілітарного центру"
Надія Романенко Керівниця проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Тарас Антипович Письменник, сценарист
Погода