Політики вигадали, як Україні не сплачувати борги. Але є одне "але"
Польща чи Афганістан. Що вам більше подобається?
Українських політиків надихнув приклад 20-ти з гаком країн, яким МВФ списав борги. Вони теж так хочуть.
Ну що ж, якщо українські політики продовжуватимуть у такому ж дусі, то Україна, звичайно, може опинитися у списку цих країн, між Єменом і Афганістаном. В Україні, як ми бачимо, безліч талановитих управлінців. Але навряд чи українському бізнесу або українським громадянам хочеться потрапити до такого сусідство. І як ви можете махнути рукою на 10-у, яку позичили сусідові Васі, який давно спився і навряд чи здатний як віддати цю десятку, так і згадати, що він у вас її брав, так і борги іноді списують найбезнадійнішим позичальникам. Гарна така мета. Гарна мрія. Стати безнадійним позичальником, бомжем і пияком, щоб не сплачувати борги. Кінець епохи бідності.
Українські політики, які виросли на принципах 1990-х, не люблять сплачувати борги. Кинь ти, поки не кинули тебе, так вони мислять. А ще вони не люблять МВФ, як малолітній хуліган не любить директора школи. Біда в тому, що якщо б не їх принципи кидалова, якби вони не повторювали слово "дефолт" без причини, то можливо, Україна, як і більшість цивілізованих країн, не потребувала б підтримки МВФ навіть під час криз. Але оскільки вони звикли кидати, й Україні ніхто не вірить, то залучити гроші інвесторів, як це роблять Польща та Бразилія, США і Японія, ми не можемо. І приходить МВФ, який намагається перевиховати українську еліту. І не дає їм робити їхні мерзенні справи.
Українські політики, які виросли на принципах 1990-х, не люблять сплачувати борги
І ось так от український депутат розривається між Афганістаном і Польщею. Обіцяє життя людям як у Польщі, а борги хоче, щоб списували як Афганістану. Тому що жити, як в Афганістані, в Україні не захоче ніхто. А сплачувати борги і робити реформи, як у Польщі, не хоче український депутат.
А ще є український народ. Який говорить, що не хоче співпрацювати з МВФ. Бо депутат йому з кожного телевізора вже розповів, що МВФ — це боргова кабала. І не важливо, що борги залучають усі країни світу, зокрема, щоб віддавати старі борги, просто цивілізовані країни роблять це в робочому режимі та щодня, а Україні потрібно влаштовувати танець із МВФ. Але в телевізорі про це не говорять, там є лише боргова петля на шиї простого українця, який мріє її зірвати. Правда, і дефолту він теж не хоче. Цей простий українець. І застиг у позі, майже як український депутат. Між небажанням брати нову позику, про яку йому розповіли, що це зло, і небажанням стати злиденним і босим внаслідок дефолту.
Залучати новий, аби віддати старий — нормальна практика, так працює вся світова економіка
У новій позиці немає проблем, якщо не зростає боргове навантаження. І борги треба віддавати, якщо ви хочете жити добре. І залучати новий, аби віддати старий — нормальна практика, так працює вся світова економіка, й іншої економіки у нас для вас немає. Як й інших законів фізики. І що не дуже пасує простій людині, завжди мати борг, то абсолютно нормально для держави і корпорації. Головне могти обслуговувати свій борг і завжди мати доступ до можливості перекредитуватися. А ось це все вже залежить від того, хочемо ми як у Польщі чи як в Афганістані. Польща не говорить на кожному розі про дефолт і залучає гроші дешево. І завжди сплачує свої борги. Як Ланністери. А Афганістан може не платити. Так. Але йому і не дасть ніхто в борг. А якщо дасть, то під шалений відсоток.
Думайте самі, вирішуйте самі, що вам більше подобається. Польща чи Афганістан. І зараз ми стоїмо біля перехрестя, на якому написано: прийми "антиколомойський" закон. Якщо приймеш, підеш у бік Польщі. Якщо ні, побіжиш у бік Афганістану. З приємною перспективою, що років через 10 тобі взагалі спишуть усі борги. Але до цього просто спишуть. Країну.
