За кулісами влади

На останню пряму виходить протистояння Коломойського проти України у справі ПриватБанку.

Ну і продовжується протистояння Коломойського проти Порошенка.

Ну і протистояння усіх проти всіх на владному олімпі.

Трохи фактів.

1. Якимось дивним чином виходить так, що саме там, де неозброєним оком видно бороду Ігоря Валерійовича – українська Феміда, свистить так само, як і судді у баскетбольних матчах, де грає син Коломойського.

Судді дивним чином грають за одну сторону. Причому кажуть, що хабарів не беруть.

2. Зараз, коли стало ясно, що з відходом де-факто групи впливу Коломойського (за "антиколомойський" закон не проголосували 48 "слуг народу") бачимо певне переформатування парламенту. Зе!команді, щоб отримати шанс на гроші МВФ потрібні голоси збоку. Юлія Володимирівна Тимошенко допомагає або тільки тоді, коли вона добре вмотивована, або коли просить Коломойський. А якщо збігаються дві мотивації? Тоді "ярость благародная вскіпаєт…".

Тобто "Батьківщина" голосів за закон у другому читанні не дасть.

Їх не дасть і ОПЗЖ, бо "русский мир" стонєт під п'ятою буржуїнів, а спасіння України – це йти "під руку Москви".

Групу "За майбутнє" в певних колах називають групою "За майбах". Тут все ясно.

Група "Довіра" наче б за президента. Але їх мало. І вони оглядаються на більших.

Зе!команді, яка ще устами свого лідера рік тому кивала: "Ми ваш вирок" - стали потрібні голоси державницьких фракцій: "Європейської солідарності" та "Голосу".

3. На початку правління Зе! склався певний тріумвірат: Зеленський, як носій бренду, Пінчук і Коломойський, як олігархи з медіа-ресурсами. Пізніше до них додався Ахметов і Аваков. Якщо рахувати, як самостійних гравців Баканова з його СБУ та Єрмака, як Офіс, де напрацьовуються проєкти рішень – виходить семибоярщина, яка править країною.

4. Але в таких випадках завжди іде взаємопоборювання груп впливу. Зараз ситуативні союзники – це Коломойський, вплив якого похитнувся і Аваков, який побоюється підсилення Ахметова.

А тепер дивіться, що ми бачимо.

В інтересах України прийняти "антиколомойський" закон. Володимир Олександрович сидить рівно і хоче цього так само. Йому ще вірні 200 голосів у фракції "Слуг". І йому потрібні голоси "Голосу" та ЄС, які нівелюють фронду коломишат.

Що потрібно опонентам? Правильно, розбити цей ситуативний союз.

І ось, одночасно йде подвійна атака.

Перше. Окружний адміністративний суд Києва (відомий нам тотальною присутністю ще на плівках з Богданом) приймає рішення і заморожує великий актив Порошенка – завод "Кузня на Рибальському". Це хук справа. Процес ведеться через такого собі Портнова (не палево, конєшно), ну і гроші самі знаєте кого.

Друге. Генеральна прокуратура відкрила кримінальне провадження проти Порошенка через призначення суддів Верховного суду. Тут особливо смішно. Їх усіх призначили "по чеснаку". Тут посадами брат керівника Офісу не торгує. А от раніше було, так. Це хук з боку Ірини Венедіктової, яка (ну дуже прям) пов'язана з Арсеном Аваковим.

Сьогодні можна говорити про те, що це спланований і організований наїзд на Порошенка.

Образиться, дасть команду не голосувати. Голосів на друге читання не назбирають. Тим більше, що голоси потрібні не тільки за закон. А і за регламентне рішення: як обійтися без 100500 поправок.

А проголосувати закон за день.

Тепер власне від Петра Порошенка залежить: стане він вищим за образи чи колективний наїзд опонентів вдасться.

Хоча, я впевнений, що у нас уже склалося дві фракції, у яких образи чи симпатії лідерів вже мало значать. Це ЄС і "Голос". Там є ідеологія і державницька позиція.

І, значить, у нас гарні шанси.

Оригінал