Коломойський відверто знущається над президентом і народом

Не буде МВФ, не буде грошей. Не буде грошей, буде економічна катастрофа

У Коломойського продовжують саботувати ухвалення антиколомойского закону, необхідного як для того, щоб олігарх тримався подалі як від грошей українських платників податків, так і для продовження співпраці з МВФ. А ця співпраця, в свою чергу, необхідна, щоб Україна не пішла шляхом економічної катастрофи і щоб в найближчі місяці у держави були гроші підтримувати тих, хто постраждав від карантину. Ну і звичайно для того, щоб не було дефолту.

Вчора в законопроєкт було подано 16 000 правок. 16 тисяч правок. У закон зі 100 абзаців, який складається з 16 тисяч слів. Судячи з усього, Коломойський платить за кожну правку. Окремо. Стимулюючи депутатів подавати все більше і більше. Найбільш простимульованим виявився депутат Поляков, який подав уже шість тисяч правок. Це більше, ніж все ОПЗЖ змогло народити правок для саботажу закону про ринок землі. І тут питання. Чи то пан Поляков найжадібніший. Чи то у нього і його помічників просто передозування від якогось універсального енергетика з Колумбії, що дозволяє подавати і подавати правки нескінченно, переставляючи слова місцями. Чи то він недавно програв у казино і тепер винен грошей так багато, що готовий подавати правки до чого завгодно, лише б за це платили. Загалом, у людини явно проблеми і він просто кричить своїми правками про це.

Звичайно, там відзначилися й інші. Тут справа така. Хто на що вчився. Хто кому грошей винен. Вони свою справу зробили. Заслужили дозу презирства і глузувань. Отримали належне. І основне питання не до них.

Основне питання — що тепер з цим абсурдом робити. Очевидно, що спам-правки — це універсальний метод заблокувати роботу парламенту. І якщо хтось ще не зрозумів під час земельного закону, то тепер до найталановитіших має дійти, що просто голосувати правку за правкою не можна. Тому що поки депутати будуть голосувати, економіка буде летіти в прірву.

Коломойський і Ко довели ситуацію до абсурду. І це повинно допомогти президенту, нарешті, вимовити слово "Коломойський" і знайти політичну волю піти коротким шляхом. А якщо шлях йому не подобається, то прийняти такі зміни до регламенту, щоб цей шлях з'явився. Тому що у президента немає вибору.

Можна, звичайно, цілий рік іти по поправках. Але часу немає. Гроші потрібні вже на вчора. І завтра вони будуть потрібні ще сильніше. І курс гривні зміцнюється саме тому, що минулого понеділка всі повірили, що в Офісі президента, нарешті, зуміли поставити олігарха на місце. І якщо це тільки здалося, то всі очікування в економіці розвернуться на 180 градусів. І тоді буде вже точно не до привітання Ірини Білик з творчим або ще якимось ювілеєм.

Коломойський і Ко допомагають президенту зважитися. Саме величезною кількістю правок. Тому що тепер кожному зрозуміло, в чому їх зміст. Зрозуміло, що ситуацію довели до абсурду. Зрозуміло, що відверто знущаються. Чи то над президентом, то чи над його народом. А може над всіма разом. І якщо не зараз розрубати цей гордіїв вузол, то вже ніколи. Фактично, не має значення, 16 тисяч правок чи всього 4 тисячі. Не має значення. І те і те число затягувало б розгляд закону на неприйнятно тривалий термін.

А ще зрозуміло, як конкретні депутати ставлять на кін долю всієї країни. Що б там не вигадували у Коломойського, в поточну кризу гроші можна взяти тільки у МВФ. Не буде МВФ, не буде грошей. Не буде грошей, буде економічна катастрофа.

І вибір дуже простий. Для президента. І він повинен в цей раз не ніби вибачаючись в Раді просити проголосувати те, до чого у нього самого багато питань, як було при голосуванні в першому читанні. Тому що вибачатися, фактично, перед олігархом за те, що не хочеш віддати йому гроші українців, якось не дуже гідно. Він повинен зробити вибір. Остаточний. Між Коломойським і Україною. І озвучити його.

Оригінал