Створення стрес-тестів стійкості держави і суспільства – вимога часу

Слід вивчати історію

"Ми не можемо розглядати наш теперішній розвиток, ігноруючи минуле", - писав відомий британський історик Ієн Мортімер. Мабуть, важко не погодитись з цією мудрою думкою. Особливо сьогодні.

Так, вивчаючи вплив пандемії бубонної чуми, відомої з літератури, як "чорна смерть", що у XIV сторіччі спустошила тодішню Європу, Ієн Мортімер зробив цікаві висновки. На його думку: "...роки від 1347 до 1352 мали чи не найбільший вплив на нашу історію. Напевно, з ними можуть зрівнятися лише роки двох світових воєн, оскільки вони супроводжувалися швидкими соціальними змінами та технологічними відкриттями".

Йдеться насамперед про те, що "чорна смерть" спричинила суттєве скорочення пропозиції робочих рук, що призвело до збільшення вартості праці, розхитало засади феодалізму і кріпосництва в найбільш розвинутих на той час європейських країнах та суттєво прискорила прихід капіталізму. Саме останнє стало імпульсом початку епохи великих географічних відкриттів і встановило 500-літнє панування Заходу. Тобто, фактично епідемія, що знищила в деяких європейських країнах і містах до половини населення, стала початком півтисячолітньої гегемонії Європи у світі. Такі, вельми несподівані висновки. От, чому слід по-справжньому вивчати історію...

Епідемія, що знищила в деяких європейських країнах і містах до половини населення, стала початком півтисячолітньої гегемонії Європи у світі

На тлі ситуації з розповсюдженням коронавірусу, сьогодні вже вистачає різного роду прогнозів щодо майбутнього людства в ближчій перспективі і навіть земної цивілізації у майбутньому. Втім, переважна більшість з них грішать спрощеними або відверто кон'юнктурними підходами до аналізу сучасних тенденцій, на яких будується більшість передбачень.

Як влучно відзначив німецький журналіст з видань Die Welt та Welt am Sonntag Ріхард Герцінґер: "наближені до Кремля ЗМІ накидають думку, що пандемія — вияв остаточного декадансу західних суспільств, а тому є провісником майбутнього фінального занепаду ліберального, глобалістського укладу. Опісля її замінить новий світовий лад, базований на практикованих путінською Росією автократичних "цінностях".

Втім, вже зрозуміло, що нам треба навчитися жити з розумінням небезпеки, адже глобалізація означає, що світ став значно тіснішим і мало кому вдасться спокійно і без жодних втрат відсидітися у своєму кутку.

Світ став значно тіснішим і мало кому вдасться спокійно і без жодних втрат відсидітися у своєму кутку

Вразливість сьогодні притаманна усім і кожному. Тому, вже ближчим часом буде актуальним запит на належний захист і високий професіоналізм. Тому, велике значення матиме наявність або відсутність авторитету влади у суспільстві.

Всесвітня організація охорони здоров'я наразі вважає, "щоб країна могла ефективно протистояти гострим спалахам хвороб, необхідно, зокрема, проводити обов'язкові щеплення, приділяти увагу репродуктивному здоров'ю, працювати із психічним здоров'ям нації, вдосконалювати систему діагностики й лабораторних аналізів, підтримувати роботу банків крові тощо".

Очевидно, наразі нагальною необхідністю є розробка стрес-тестів стійкості держави і суспільства.

Олег Бєлоколос, для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Максим Кияк Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"
Тарас Чмут Голова правління "Українського мілітарного центру"
Надія Романенко Керівниця проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Тарас Антипович Письменник, сценарист
Борис Ганицький Психотерапевт Центру "Форпост HELP"
Погода