Епідемія схожа на тероризм. Політики торгують страхом

Вірус стане перевіркою на міцність для всього світу

Епідемія схожа на тероризм. Шкода від реакції часто більша, ніж шкода від події. А страх здатний продати нам те, що ми ніколи не стали б купувати.

У 2015 році Юваль Ной Харарі написав про те, що людство змогло перемогти голод, війну і епідемії. Сьогодні, коли пандемія коронавірусу в самому розпалі, ці слова ізраїльського автора прийнято згадувати з глузуванням, - пише Павло Казарін для "Української правди".

Про яку перемогу можна говорити, коли епідемія панує в центрі цивілізації? І коли забирає життя представників того самого "золотого мільярда"?

Скептики раптово отримали трибуну. Кожен з них відтепер вільний бичувати технічний прогрес. Адже саме технології дозволили локальній мутації розлетітися по всьому світу. А вся хвалена цивілізація, на думку нових луддитів, капітулює перед вірусом.

Чим це не покарання роду людського за гординю? І чим не нагадування про те, наскільки слабка людина і смішні її потуги вважати себе вінцем творіння?

Але в тому й річ, що коротка пам'ять - це доля тих самих речників апокаліпсису, які завжди виникають під час потрясінь.

Ми живемо пліч-о-пліч з епідеміями всю нашу історію - і різниця лише у викупі, який ми їм платимо.

Реальність у тому, що ми живемо пліч-о-пліч з епідеміями всю нашу історію - і різниця лише у викупі, який ми їм платимо.

Нинішня епідемія і справді виглядає жорстоко. Прийнято говорити, що востаннє щось подібне виникало сто років тому - коли в розпал Першої світової штамом "іспанського" грипу перехворіла третина планети, а сама хвороба вбила від 50 до 100 мільйонів осіб (близько 5% населення планети).

Але при всьому своєму трагічному масштабі епідемії ХХ століття програють попередникам за відсотком смертності. А самі хвороби починають переходити з категорії "Божої кари" в розряд медичних та соціальних проблем.

За прикладами далеко ходити не треба.

Чотирнадцяте століття. Бактерія Yersinia pestis, що живе на блохах, почала заражати укушених ними людей. Чума почалася в Азії і повільно рухалася на захід. Загалом вона вбила чверть населення Євразії - від 75 до 200 мільйонів осіб.

Шістнадцяте століття. Іспанська флотилія приносить в Мексику чорну віспу. Через дев'ять місяців з 22 мільйонів місцевих жителів вижили лише 14. А інші інфекційні хвороби, привезені конкістадорами, в результаті довершили розгром, залишивши до кінця століття живими лише два мільйони аборигенів.

Через дев'ять місяців з 22 мільйонів місцевих жителів вижили лише 14

Через два століття щось подібне повторилося на Гаваях, куди Джеймс Кук привіз цілий набір європейських інфекцій. За 75 років з півмільйона місцевого населення вижили 70 тисяч.

На цьому тлі всі епідемії останнього століття виглядають куди вегетаріанськими. Абсолютні цифри втрат від холери, тифу і туберкульозу лякають нас безліччю нулів. Але по відношенню до загальної чисельності населення планети вони вже не виглядають як біблійна кара.

Скупченість населення та розвиток транспортної мережі мали б допомогти новим хворобам повторити рекорди середньовічних пандемій. Але цього не сталося.

Харарі не помилився - людство й справді зуміло перемогти ті хвороби, від яких вмирало впродовж всієї своєї історії.

Віспу вдалося здолати в 1979-му - завдяки вакцинації.

Спалахи чуми час від часу трапляються в різних регіонах планети, але кількість загиблих йде на десятки, а смертність серед хворих не перевищує 5-10%.

Людство озброїлося медикаментами, антибіотиками та засобами дезінфекції. І виграло

Людство озброїлося медикаментами, антибіотиками та засобами дезінфекції. І виграло.

Виграло - попри те, що епідемія коронавірусу намагається переконати нас в протилежному.

Тепер ми знаємо, що нові інфекційні хвороби з'являються в результаті випадкових мутацій в геномах патогенних мікроорганізмів. Мутації дозволяють патогенам переходити від тварин до людей і просочуватися через нашу імунну систему.

На відміну від наших середньовічних предків ми розуміємо природу хвороби, і вона вже не виглядає як кара небес і провісник кінця світу.

Сучасна медицина здатна вирішувати наші проблеми. Чого не скажеш про індіанців майя, які вірили, що віспою людей заражають злі боги Екпец, Усанкак і Сохалкак, які літають від села до села.

Ацтеки намагалися хворобам протистояти, але їхній медичний протокол зводився до натирання смолою і накладання на виразки кашки з товчених чорних жуків.

Про беззахисність людства найчастіше міркують люди, які погано знають історію. Або ті, для кого магічне мислення ближче і зрозуміліше за наукове.

Про беззахисність людства найчастіше міркують люди, які погано знають історію. Або ті, для кого магічне мислення ближче і зрозуміліше за наукове

Втім, це не скасовує того, що магічне мислення - найчастіше ознака примітивізму, шизофренії або розлади адаптації.

COVID-19 - не перший спалах нових вірусів у нинішньому столітті. У 2002 році ми спостерігали за атиповою пневмонією, в 2005-му - за "пташиним грипом", в 2009 це був "свинячий грип", а в 2013-му - Ебола.

На тлі попередників, нинішній коронавірус безумовно загрожує стати найсерйознішим випробуванням - раніше найбільш убивчою була Ебола, яка забрала життя 11 тисяч осіб.

Зараз, безумовно, рано говорити про те, яку сумну статистику залишить нам нинішня пандемія. Але при цьому важливо враховувати один факт. Сучасні епідемії - вони більше про інфраструктуру і економіку, ніж про медицину як таку.

Для того, щоб "приручити" хворобу, людству потрібно до двох років.

Щоб "приручити" хворобу, людству потрібно до двох років

Зазвичай за цей час новий вірус вдається розпізнати і вивчити. Не завжди його вдається викорінити - прикладом тому може бути грип (вбиває від 300 до 600 тисяч осіб щорічно) і СНІД.

Але при цьому вакцини від грипу дозволяють контролювати спалахи хвороби, а медична терапія дозволяє перетворити СНІД з смертельного вироку в хронічне захворювання.

Швидше за все, медицина знайде відповідь і на нинішній спалах коронавірусу. А тому пандемія замість передвісника апокаліпсису загрожує стати тестом інфраструктури системи охорони здоров'я.

Вона виявить лідерів і аутсайдерів. Відокремить дієві методи профілактики від малоефективних. Постфактум оцінить компетентність політиків і міжнародних інститутів. Визначить ефективні медичні системи та імітаційні.

І, в результаті, стане стрес-тестом для кожної країни - перевіривши всіх без винятку на міцність і компетентність.

І так само вона стане стрес-тестом для економічних систем. І мова не тільки про розміри економіки і величину резервів. Пандемія ризикує стати ще й перевіркою на адекватність заходів у відповідь. Приблизно так само, як щоразу подібною перевіркою на адекватність стає тероризм.

Сам по собі тероризм не є прямою і явною загрозою. Арифметика цинічна: у 2012 році він забрав життя 15,5 тисячі осіб. У той час як від ДТП в світі щороку гине 1 250 тисяч людей

Всупереч поширеній думці, сам по собі тероризм не є прямою і явною загрозою. Арифметика цинічна: у 2012 році він забрав життя 15,5 тисячі осіб. У той час як від ДТП в світі щороку гине 1 250 тисяч людей.

А тому руйнівний ефект від тероризму проявляється не стільки в момент теракту, скільки в момент реакції на нього.

Непропорційно жорстка відповідь загрожує куди масштабнішими руйнуваннями. Як це сталося після терактів 11 вересня, коли війна в Іраку обернулася дестабілізацією Близького Сходу і виникненням ІДІЛ.

За останні десятиліття ми неодноразово ставали свідками того, як політики торгують страхом перед терористами. Набувають повноважень, розв'язують війни, закручують гайки і нівелюють свободи.

Макс Брукс писав про те, що страх - це найфундаментальніше почуття, бо воно вміє чудово продавати нам все, що б там не було. А тому ті, хто торгують страхом перед фанатиками, продають нам свою політичну монополію і нашу згоду каструвати власні свободи.

Такий самий ризик є і у нинішньої пандемії. Вона лякає нас своєю несподіваністю і повсюдністю. Невивченістю і невблаганністю.

Є ризик, що нам продаватимуть ті методи боротьби з нею, які мають мало спільного зі здоровим глуздом. Від кроків, які вбивають економіку, до надзвичайних станів, що знищують свободу.

Є ризик, що нам продаватимуть ті методи боротьби з пандемією, які мають мало спільного зі здоровим глуздом. Від кроків, які вбивають економіку, до надзвичайних станів, що знищують свободу

Дуже у багатьох є велика спокуса сказати, що епідемія - як і війна - все спише. І вони будуть торгувати неврозами, поки не доб'ються від нас бажаного.

Але в тому й річ, що саме ця пандемія ризикує стати жорстоким гамбурзьким рахунком для кожної країни. Перевіривши її на ефективність і корупцію, довіру і співпрацю, стійкість і солідарність.

Кожен з нас буде проходити тест на своїх богів і цілком ймовірно, що після винаходу вакцини антищеплених в світі стане менше. Відразу з двох причин.

А ще цей вірус стане перевіркою на міцність для всього світу. Тому що від способу реагування на цей виклик залежатимуть контури нашого майбутнього.

Хтось напевно стане інвестувати в ідею нового ізоляціонізму - як способу сховатися від епідемії. А хтось буде просувати ідею нового глобалізму, згадуючи про те, що саме він свого часу дозволив перемогти злих богів нашого недавнього минулого.

Гігієна - вона ж не тільки про руки. Вона ще й про голови.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Борис Ганицький Психотерапевт Центру "Форпост HELP"
Іван Козленко Культуролог, артменеджер
Ольга Волинська Медіа-експертка Центру "Форпост HELP"
Ігор Айзенберг Професор, завідувач кафедрою інформатики в Манхеттенському коледжі
Кахабер Карелі Доктор економічних наук, експерт із земельних питань
Погода