Ідея добровільної сертифікації вчителів була помилкою

Хотіли, як краще, а вийшло – як завжди

За останніми даними на тестування, як перший етап сертифікації вчителів початкової школи, з'явилося 1552 учасників. Що менше від загальної кількості зареєстрованих. І на 448 осіб менше від очікуваних 2000 учасників сертифікації у 2020 році.

На мою думку це свідчить про таке:

1. Всенародно-учительської підтримки ідеї добровільної сертифікації немає. Навіть обіцяні 20% до зарплати тим, хто успішно пройшов сертифікацію, захопленню ідеєю сертифікації не сприяли.

2. Запропонований механізм сертифікації не знайшов позитивної підтримки. І найголовніша причина цього та, що оцей механізм орієнтований на перевірку того, як учитель працює, а не на те, яких результатів він досягає.

Механізм орієнтований на перевірку того, як учитель працює, а не на те, яких результатів він досягає

3. Кожен із трьох етапів сертифікації є швидше абсурдним, ніж оптимальним і доцільним. Абсурдність тестування в тому, що воно перевіряє якісь знання, а не рівень сформованості педагого-психологічних компетентностей. Абсурдність самооцінювання в тому, що запропонований алгоритм не розкриває творчий потенціал вчителя. Абсурдність вивчення практичного досвіду в тому, що оцінка вчителя після такого вивчення здійснюється за суб'єктивними критеріями оцінювача-експерта на основі нетривалого спостереження за роботою педагога, насамперед, шляхом відвідування уроків, які за своєю природою є отими ганебними "відкритими" уроками, котрі давно засуджені педагогічною громадськістю.

4. Власне ідея про добровільність сертифікації була помилковою від початку. Про що, між іншим, я та мої колеги застерігали не раз.

І три висновки.

1. Хотіли, як краще, а вийшло - як завжди. Маємо великий ризик на довгі роки зганьбити, в принципі, добру ідею сертифікації.

2. Потрібно визнати, що існуючий концепт учительської сертифікації є недосконалим і потребує ґрунтовного удосконалення. Я свідомо не вживаю поняття "реформування", щоб не було смішно, коли дуже сумно.

Авторів, як кажуть в народі, "геть з пляжу". Й ніколи не залучати іх до підготовки подібних документів

3. Потрібно оприлюднити прізвища авторів цього концепту учительської сертифікації. Не тих, хто затверджував Положення про неї, а тих, хто його готував... Та попросити авторів, як кажуть в народі, "геть з пляжу". Й ніколи не залучати іх до підготовки подібних документів. Навіть, якщо це державні експерти МОН. Й негайно шукати тих, хто зможе щось в цій справі змінити. Щоб не втратити її геть.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Павло Кухта Керівник з політичних питань Київської школи економіки
Анастасія Дідорук Візажистка
Вадим Денисенко Виконавчий директор UIF
Юлія Дукач Аналітикиня проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії