У нас проблеми з бюджетом через зміцнення гривні

Благо, що ми в програмі з МВФ

У нас велика зрада. Бюджет не виконується. Це було і торік. І перейшло в січень 2020-го. І тепер модно стало говорити, що "довели країну" і "ми всі помремо". І, звичайно, що тепер дефіцит бюджету буде такий великий, що ми загрузнемо в боргах.

По-перше, невиконання бюджету не призводить до зростання дефіциту бюджету. Парадокс, скажете ви? Не зовсім. Просто коли у вас мало доходів бюджету, ви не перекриває нестачу за рахунок боргу, а просто скорочуєте витрати. Це по-розумному називається словом "секвестр бюджету". Але слово занадто розумне. І несе на собі стільки негативу, що його воліють не вимовляти вголос. І просто голосують у парламенті зміни до бюджету, якими скорочують витрати. Благо, ми в програмі з МВФ, який не дає роздувати нам дефіцит бюджету, а значить, і нарощувати борг. І б'є по руках щоразу, коли ці руки тягнуться витратити більше, ніж ми можемо собі дозволити.

Чи погано, що в Україні не виконується бюджет. Так, це неприємно. Але тут важливо розуміти. У нас не виконується бюджет чому? Якщо ми бачимо, що це пов'язано з проблемами в економіці, що це результат падіння економіки, то це дуже погано. І це сигналізує про проблему. Яку треба виправляти. А якщо ні, то це лише головний біль для уряду.

Чому у нас проблема з виконанням бюджету? Вся справа в курсі. Річ у тім, що одним з основних джерел наповнення бюджету є надходження з митниці. А вони прямо прив'язані до курсу. Тому що податок вираховується як відсоток від вартості імпортованого товару. А вартість імпортованого товару базово завжди розраховано в доларах. На те він і імпорт. В результаті, коли ви ввозите щось у доларах, а курс у вас сильніше, ніж ви очікували, то і податків буде сплачено менше. Ось і результат. Коли в бюджеті минулого року курс забивався на рівні 29 грн, а за фактом він вийшов 24 грн, то митниця вже точно не виконала план. Істотно не виконала. І як результат, ми отримали дірку. До речі, плюс-мінус такі ж дірки ми отримували останні 4 роки. Просто там курс не збігався з прогнозами не так сильно і скорочення витрат бюджету мало хто помічав.

Та ж історія трапилася і в січні 2020 року. Хоча з одного боку, тут різниця прогнозного курсу (27) і реального (24,5) не така велика. Але з іншого боку, в грудні, зіткнувшись з гострою нестачею коштів, Мінфін був змушений закрутити гайки, зокрема, не повернувши все ПДВ, що припадало експортерам. Довелося повертати вже цього року. Що і збільшило, раптово, дірку, яку всі радісно почали обговорювати. Так що брати діру січня і множити її на 12, прогнозуючи апокаліпсис за підсумками року, докорінно не правильно.

Чи пов'язане недовиконання плану по митниці з реформою митниці? Про це радісно заволали ті, хто не любить МВФ (реформа митниці йде під їх парасолькою) і особисто Макса Нефьодова. Не люблять ще відтоді, як він прикрив схеми за допомогою ProZorro, ймовірно, побоюючись, що і контрабандні потоки можуть прикрутити. Але тут важливо розуміти, що митниця дає не менше, ніж раніше. А дає менше за план. Який у нас прив'язаний до курсу. І якщо ми беремо дані з вересня 2018 року по січень 2019 року і порівняємо їх з даними з вересня 2019 року по січень 2020 року, то ось що вийде. Імпорт зріс з $23,5 млрд до $23,7 млрд. А митні платежі зросли з $6 млрд до $6,2 млрд. Коротше кажучи, при зростанні обсягів імпорту на $170 млн, імпортні платежі зросли на $250 млн. А в процентному співвідношенні зростання більш ніж вражаюче. І як не крути, це показує, що митниця стала працювати набагато ефективніше. Так що не варто шукати чорну кішку в темній кімнаті, вона в іншому місці. Вся справа в курсі. А, вірніше, в його прогнозі.

При цьому економіка продовжує зростати. І навіть уповільнення останнього кварталу 2019 року, коли зростання склало лише 1,5% ВВП, не змінило того факту, що за підсумками всього року економіка зросла на 3,2%. І зросте вище 3% у 2020 році. За прогнозами всіх адекватних економістів. Чому економіка сповільнилася? По-перше, у всіх на устах падіння промислового виробництва. Яке було викликане проблемами на ринку металургії та теплою зимою. Тепла зима — значить, менше потреба в енергії, а значить, і менше її виробництво. А металурги зупиняли виробництво тому, що ціни на метал різко знизилися, при цьому, ціни на руду, основну сировину, залишалися високими. Сенсу працювати для багатьох просто не було. Вплив курсу в цьому питанні був мінімальним, зрештою, і ціни на метал, і ціни на руду прив'язані до долара. Хоча так, звичайно ж, експортери завжди раді, коли курс національної валюти падає.

Додалося до цього й те, що у зв'язку з погодними хороводами врожай цього року прибрали і переробили раніше. Якщо пам'ятаєте, другий квартал відзначився різким зростанням ВВП. Коли порівнюють квартал до кварталу минулого року. Зокрема тому, що у зв'язку з ненависним Гретою Тунберг глобальним потеплінням, урожай вродив раніше. Його раніше і почали прибирати. В результаті, отримали більше зростання агросектору в другому кварталі і менше в четвертому. В сумі все залишилося незмінним, але в другому кварталі одні кричали, що дивіться, прийшов новий президент і відразу економіка почала бумити, а в четвертому кварталі — що дивіться, до чого довели економіку під керівництвом нового президента. Хоча президент у нас не шаман і навряд чи може впливати на рівень тепла й опадів. Принаймні, хотілося б, щоб громадяни України в таке не вірили.

І так, нам не загрожує страшний дефолт. Якщо ми будемо залишатися в програмі з МВФ. Тоді той помірний дефіцит бюджету, що у нас є, близько 2% від ВВП, буде легко профінансовано із запозичень. Як і робиться в усьому світі. І так само у нас не буде проблем з питань доступу до ринків для рефінансування боргів, термін погашення яких закінчується в 2020 році. Якщо ж ми втратимо співпрацю з МВФ, наприклад, вибравши, що нам дорожче добробутом деяких окремих дуже авторитетних товаришів, то проблема дефолту знову вийде на перший план. Але тоді, вже точно, що не буде проблеми менших надходжень від митниці через зміцнення курсу гривні. Бо коли ми втратимо співпрацю з МВФ, то курс швидко побіжить у звичному напрямку. У звичному нам за довгі роки девальвацій.

Оригінал