Чому в Росії не носять національний одяг

Тільник вбив косоворотку. Намагається зробити те ж саме з вишиванкою

Ви ніколи не думали про те, чому в Росії не носять національний одяг? Під час народних гулянь на вулицях легко зустріти тільник, лише не косоворотку.

Це рельєфно виглядає на тлі України, де вишиванка давно зробила крок за межі "фольклорного гетто". Елементи орнаменту вплітають у футболки та сукні, вишиванку можна купити у магазинах одягу, вона впевнено прописалася в побутовому гардеробі. Її історія ‒ пряма протилежність тій долі, яка спіткала російську національну сорочку, - пише Павло Казарін для "Крим.Реалії".

Косоворотка маргінальна. Її не одягають на державні заходи та народні свята. У Росії вона ‒ маркер "міських божевільних", орієнтованих на "споконвічне" та "домоткане". І в цьому немає нічого дивного. Тому що основне слово тут ‒ "національна".

Росія так і не сформувалася як національна держава

Тому що Росія так і не сформувалася як національна держава. Імперія тут з'явилася значно раніше ‒ починаючи із пізнього Московського царства, державний апарат завжди виходив з категорії "надідеї". Спочатку панувала ідея катехона: держави як перешкоди на шляху другого пришестя. Відповідно, держапарат мав об'єднувати православних і займатися місіонерством.

Потім Московське царство розрослося до Російської імперії. Яка була православною ідеократичною державою. Базис став трохи раціональнішим, але імперської суті не втратив. Пізніше йому на зміну прийшла імперія радянська ‒ сповідували ідею поширення соціалізму в усьому світі.

Дев'яності роки нічого не змінили. Так, імперія стислася в розмірах, але імперією від цього бути не перестала. Як тільки це дозволили ціни на нафту ‒ ідеї реваншу знову зазвучали у всій їх первозданній чистоті. Спершу патріарх Кирило оголосив концепцію "русского мира", а потім світська влада доповнила її проєктом Євразійського союзу.

Спершу патріарх Кирило оголосив концепцію "русского мира", а потім світська влада доповнила її проєктом Євразійського союзу

Особливість будь-якої імперії в тому, що вона від початку суперечить ідеї національної держави. Імперія по суті своїй змушена шукати спільні сенси для найрізноманітніших конфесійних та етнічних груп. Вона заперечує національне ‒ і змушена шукати відповідь на запитання, чому дагестанець і бурят мають жити в одній державній системі і що їх об'єднує настільки, щоб вони із цим були готові погоджуватися.

Всі розмови про "духовні скріпи" саме звідти ‒ зі спроби одружити коня і трепетну лань. З наміру зібрати на одній чаші терезів достатньо аргументів, щоб доцентровість перемогла відцентровість. Імперія змушена створювати наднаціональний обрис, який переконував би колонії ‒ чому їм потрібно жити під одним спільним дахом.

Особливість будь-якої імперії в тому, що вона від початку суперечить ідеї національної держави

Власне, звідси ‒ всі пошуки нової імперської ідеї, всі розмови про "суверенну демократію", "євразійську наддержаву" та інші геополітичні конструкції. Але імперія народжує не лише новояз. Вона народжує ще й естетику.

Косоворотка програла тільнику абсолютно не випадково. Річ у тім, що в основі будь-якої імперії – армія. Саме вона дозволяє імперіям здійснювати поглинання "чужого" та оборону "свого". Імперія приречена на культ мілітарного та військового ‒ через саму свою природу. А тому армійські атрибути переходять у категорію "цивільного повсякденного": той самий тільник на російських вулицях під час масових свят сприймається як щось, що відповідає моменту.

У цій логіці косоворотка є посиланням до "доімперського" та "позаімперського". Вона грає роль містка до національної Росії. Якої ніколи не існувало, з самою можливістю появи якої сперечаються останні три століття російської історії.

Косоворотка програла тільнику абсолютно не випадково. Річ у тім, що в основі будь-якої імперії – армія

Косоворотка залишилася маргінальною, тому що вона відсилає до Росії з зовсім іншими межами. А увесь культурний багаж, створений у країні, має імперський базис і не може служити національній російській сорочці опорою та фундаментом.

Російські націоналісти ‒ це оксюморон. Націоналісти в Росії можуть бути лише імперськими. Вони можуть лише закликати до обнуління чужих ідентичностей. До переварювання інородців. До розчинення народів і мов ‒ на честь торжества імперської ідеї. Весь їхній рецепт "національного" приречений зводитися до формули "оголосимо всіх росіянами, а хто не погодиться ‒ покараємо".

Сучасна Росія ‒ це країна, в якій немає свого національного проєкту. В якій він не артикульований, не обдуманий і не існує. Єдина формула існування цієї території зведена до імперської логіки ‒ з її традицією поглинання та розчинення.

Саме тому тільник вбив косоворотку. А тепер намагається зробити те ж саме ще й з вишиванкою.

Copyright © 2019 RFE / RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

5

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Світлана Фус Дієтолог
Микола Несенюк Журналіст
Ольга Решетилова Координаторка Медійної ініціативи за права людини
Любов Морозова Музикознавиця
Петро Кралюк Філософ
Погода