Ми зі своїми "акціями" та "знижками" котимося на дно Радянського Союзу

За кожною п'ятницею настають субота, неділя – а там і понеділок. І не дай Боже він також виявиться чорним

На порталі "Gazety Wyborczej" читаю в коментах: "Чорна п'ятниця – день, коли поляк виходить на лови мисливцем, а повертається оленем".

Що ж, уміння західних сусідів посміятися зі себе самих їм не позичати. Українцям воно б теж не завадило – з огляду, скажімо, на той самий різновид масового ошуканства, званий чорною п'ятницею, що з року в рік набирає дедалі шаленіших обертів і на наших теренах. Перефразовуючи комент польського дотепника, я замінив би тільки два слова: "поляк" на "українець", а "олень" – беручи до уваги вітчизняні лінґвістичні особливості – на "алєнь".

І що ж то за день такий у нас сьогодні? Чому п'ятниця й чому чорна?

Оригінал треба, як завжди в таких випадках, шукати у США. Ідея полягала в тому, щоб одразу після Дня Подяки розчистити торговельні склади й полиці, звільняючи місце для наступної товарної хвилі – подарунків до Різдва. Й оскільки День Подяки завжди випадає на останній четвер листопада, і вся країна, розсівшися по автах, їде в гості до родичів, то наступний день (остання п'ятниця листопада) є чорним у сенсі неминучих транспортно-пішохідних заторів. Торговельні боси швидко зрозуміли потенційну прибутковість цього дуже особливого дня і вирішили переламати неґативну асоціяцію з його назвою, влаштовуючи велетенські розпродажі всього, що мають, за зниженими цінами.

Охочий до халяви народ переважно й не зауважує, що ніякого "обвалу цін" насправді немає, а торговельні мережі успішно алєнізують його

Але День Подяки (Thanksgiving Day), до якого так тісно прив'язана чорна п'ятниця, – суто американське національне свято. Тож у культурах, які живляться власними національними традиціями, є так само власні відповідники чорної п'ятниці. Як, наприклад, Boxing Day (цілком промовиста назва) у Британії – 26 грудня, по завершенні Різдва.

У нас же з цього поверхового наслідування вийшла, як завжди в таких випадках, незугарна карикатура. Охочий до халяви народ переважно й не зауважує, що ніякого "обвалу цін" насправді немає, а торговельні мережі успішно алєнізують його – і роблять це ніяк незгірш за політтехнологів, які втюхують чергову залежалу партію "нових облич".

Чорна п'ятниця Ельдорадо.

Чорна п'ятниця Розетка.

Чорна п'ятниця Фокстрот.

Чорна п'ятниця Епіцентр.

На пошті та в мережі аж нудить: "Чорна Зниждятниця". Ну що за бездарні копірайтери вигадують ці конструкції?! Й комусь же платять за цю жахливу зниждятницьку халтуру?!

Чорна п'ятниця у Львові, шопінґ-ґід "Де шукати знижки у Києві", всеукраїнський "Розпродаж року". Шалено низькі ціни, черги, бійки, драма!

Увесь цивілізований світ дедалі рішучіше відмовляється від ідеї надмірного й самовбивчого споживання

Наші ділки завжди щось нібито переймають із західної (головно – американської) культури, але все це тут-таки безнадійно спаскуджують. Продаж "похідних" продуктів, з гіршими характеристиками, виготовлених лише для реалізації в "чорну п'ятницю" – це про них. І про нас. Бо поки увесь цивілізований світ дедалі рішучіше відмовляється від ідеї надмірного й самовбивчого споживання, ми зі своїми "акціями" та "знижками" котимося в минуле цивілізації – на дно голодного й холодного радянського союзу, в якому, щоправда, не було днів подяки, зате бійки в чергах і масові забіги по харчі та сякий-такий одяг траплялися більше ніж реґулярно.

Прикметно таке: ледь не половина ошалілих від цього божевільного шопоголізму у своїх фейсбуках і на форумах зізнаються, що беруть у ньому участь лише заради "інтересу до хаосу й безладу". Крім того, щоб "відчути смак конкуренції". Придбання речей на розпродажах нагадує лови (привіт мисливцям!) або змагання за олімпійські медалі. Це нагода показати себе сильним, кмітливим і гнучким. Активізуються забуті генетичні механізми, рівень адреналіну зашкалює, з'являється азарт від здобичі. Людина в натовпі (охопленому купівельною ейфорією) поводить себе менш раціонально, заряджаючись емоціями від інших, і думати вже не встигає: "Всі купують, і я хочу", "Всі побігли, і я побіг", "Усі ведуться, і мені в кайф".

Людина в натовпі поводить себе менш раціонально, заряджаючись емоціями від інших, і думати вже не встигає

Цей ефект, як ми дізналися цьогоріч, уже почав працювати не лише в торговельних центрах і супермаркетах: на політичному ринку так само. Не здивуюся, коли статистика найближчим часом підтвердить, що адептами вітчизняної чорної п'ятниці є близько 73 відсотків населення. З їхнім суто дослідницьким "інтересом до хаосу й безладу" та адреналіновими зашкалами типу "зробимо їх ще раз!"

Читаю ще один коментар із порталу "Виборчої": "В країні, де люди дали себе вмовити, що правляча нині партія – патріоти, успіх чорної п'ятниці ґарантований залізно". Написано ніби про Польщу, а здається, що насправді про нас. От лише "патріоти" я замінив би для ясності на "слуги народу".

І додав би, що за кожною п'ятницею настають субота, неділя – а там і понеділок. І не дай Боже він також виявиться чорним. І не таке вже воно від нас далеке, те 9 грудня.

Публікується з дозволу видання "Збруч"

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Світлана Сіщук Журналіст Української служби "Голосу Америки"
Борислав Береза Громадсько-політичний діяч
Геннадій Друзенко Міжнародний правник
Володимир Горбач Політичний аналітик Інституту Євро­атлантичного співробітництва
Віктор Вовк Громадсько-політичний діяч
Погода