Путін вигадав для росіян нову національну ідею

Третя версія всіх влаштує

Довгі страждання і метання російської популяції, здається, закінчилися. У росіян з'явилася національна ідея, за масштабом своїм адекватна величезності території Росії і величі російського духу. Втім, про все по порядку.

Перші кілька століть російські люди жили зовсім без національної ідеї, від чого у них відбувалася незрозуміла знемога. Потім старець Філофей у двох посланнях від 1523 1524 років мимохідь обмовився, мовляв "два Рима падоша, а третий стоит, а четвертому не быти". Філофей взагалі-то писав це послання Великому князю Василю III в основному щодо мужеложества, боротьбу з яким хотів зробити національною ідеєю. Але князівські посіпаки все перекрутили і цю нісенітницю про "Третій Рим" почали впарювати російським людям як національну ідею. Впарювалося погано.

І тоді граф Уваров у доповіді Миколі I від 19 листопада 1833 написав три слова: "Православ'я. Самодержавство. Народність". Імператорові сподобалося, оскільки, по-перше, коротко а по-друге, французам з їхньою "свободою, рівністю, братерством" втерли носа. Але знову не пішло. Не чіпляє. А головне, незрозуміло, що з цим робити. Куди бігти, кого бити, як жити взагалі. Немає чіткої інструкції та плану на кожен день.

Коли все награбоване розграбували і багатих не стало, раптом почався голод, який з різним ступенем інтенсивності тривав 74 роки

Більшовики в 1917-му дали таку чітку ідею: "грабуй награбоване!". І спочатку ідея зайшла добре. Але потім, коли все награбоване розграбували і багатих не стало, раптом почався голод, який з різним ступенем інтенсивності тривав 74 роки. І вирішили начальники, що все зло від ідеології, і вирішили її заборонити. І заборонили. А разом з ідеологією заборонили і національну ідею. А у популяції знову, як і багато століть тому, почалася знемога.

І новий цар Путін, тоді ще тільки йдучи на царство, проголосив 24 вересня 1999 нову національну ідею: "Мочить в сортире!". Ідея сподобалася і Путіна поставили царем. Але хороша ідея мочіння в сортирі не може бути на кожен день. Народу багато і якщо всі стануть один одного мочити в сортирах, каналізація засмітиться і Росія потоне в лайні. І стало начальство до Путіна приставати, щоб дав популяції національну ідею, але без шкоди для каналізації.

Путіну це все набридло і 3 лютого 2016 року він кинув цим набридливим перше-ліпше слово "патріотизм". Путінські посіпаки, природно, заплескали в долоні, закричали: "Як чудово! Як ми самі не додумалися! Путін – геній!". Але слово не пішло. Що з цим патріотизмом робити вранці, вдень і ввечері, а особливо вночі, абсолютно незрозуміло.

Ось саме "цап-царап" Бог і думає про росіян. І нічого іншого в своїй вічності Бог про росіян думати не може

І ось, нарешті, настав великий день, 20 листопада 2019. День, коли Путін сказав чарівне слово: "Цап-царап". На форумі з промовистою назвою "Россия зовет!" Путін, відповідаючи на питання, чому Росія не розвиває свої технології, пояснив: "ми почекаємо, поки американці вкладуть гроші в нові технології, а потім цап-царап". І все в Росії змінилося і освітилося світлом божественної істини. А я одразу згадав слова, які написав про національну ідею Володимир Соловйов (не той, який вечірній М, а той, який "Три розмови" написав: "Ідея нації є не те, що вона сама думає про себе у часі, а те, що Бог думає про неї у вічності". І стало ясно, що саме ось це, ось саме "цап-царап" Бог і думає про росіян. І нічого іншого в своїй вічності Бог про росіян думати не може.

P. S. Не встиг Путін вимовити це своє заклинання "цап-царап", як з уряду в Держдуму надійшов проект закону про виробництво ліків без згоди правовласника. Та що там ліки, коли з українських кораблів, які за рішенням Морського трибуналу Росія повернула Україні, всі унітази спиз…, тобто цап-царап.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Павло Шеремета Економіст
Віктор Чумак Правник, колишній заступник генпрокурора
Андрій Римарук Ветеран, працівник фонду "Повернись живим"
Остап Українець Письменник, перекладач
Максим Кияк Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"