Трамп припустився помилки

Тейлора варто було тримати подалі від Києва

Свідчення тимчасового повіреного в справах США в Україні Вільяма Тейлора щодо тиску американської адміністрації на керівництво України можуть стати якщо не переломним, то в усякому разі дуже важливим моментом у розслідуванні, яке зараз проводиться американською палатою представників щодо Дональда Трампа.

Свідчення Тейлора не залишають жодних сумнівів: Трамп поставив американську допомогу Україні в залежність від участі Володимира Зеленського в компрометації свого конкурента на президентських виборах Джо Байдена, - пише Віталій Портников для espreso.tv.

Потрібно одразу сказати, що в історії з розслідуванням проти сина Байдена американська адміністрація припустилася не однієї помилки. І саме призначення тимчасовим повіреним Тейлора - одна з таких помилок. Як можна було одночасно розробляти план тиску на українське керівництво з питання, яке цікавило особисто Трампа, і призначати тимчасовим повіреним у справах відставного дипломата, ветерана в'єтнамської війни, який не збирається продовжувати кар'єру і вище за все ставить власну ділову і навіть, я б сказав, історичну репутацію, вам не пояснить ніхто. Але, схоже, не тільки сам Трамп, але і його найближчі співробітники просто не мислять подібними категоріями - інакше вони тримали б Вільяма Тейлора подалі від Києва.

А так ми дізналися те, що прекрасно знали і раніше. Трамп не просто тиснув на Зеленського з військовою допомогою. Він вимагав від нового українського президента публічної підтримки і пов'язував з цим всі свої подальші дії щодо підтримки України. А те, що допомога відсутня, виправдовував корумпованістю Української держави - ну зовсім як українські "антикорупціонери" або сам Володимир Зеленський під час передвиборної кампанії. Боротьба з корупцією в Україні, як відомо, давно стала виправданням власних непривабливих і огидних дій.

До речі, виступ Тейлора доводить, що і український президент Володимир Зеленський не був щирим, коли заперечував тиск адміністрації Трампа в зв'язку зі "справою Байдена". Але, звичайно, питань до Зеленського тут набагато менше, ніж до Трампа. Чи український президент може ризикнути хорошими відносинами зі Сполученими Штатами і публічно звинуватити президента США в тиску?

Проте ясно, що будь-яка українська заява про те, що тиску не було, буде тепер сприйматися в Сполучених Штатах не просто як вираз підтримки Трампа, а й як звичайна брехня.

У тій складній ситуації, в якій опинилася Україна в зв'язку зі скандалом у Сполучених Штатах, керівникам нашої країни варто було б просто помовчати.