Зеленський зіткнувся з ультиматумом Трампа

Врегулювання української кризи перетворюється на додаток до китайського, американського та російського сюжетів

Рішення Дональда Трампа переглянути програму фінансування української обороноздатності - сигнал, який не залишає сумнівів щодо готовності американського президента здійснювати інтенсивний тиск на нове українське керівництво.

Мабуть, це перший серйозний виклик, з яким зіткнувся Володимир Зеленський - причому виклик, від правильної реакції на який залежить сама стійкість української державності. Пише публіцист Віталій Портников для ESPRESO.TV.

Повідомлення про наміри Трампа з'явилися на тлі несподіваної поїздки радника президента з національної безпеки Джона Болтона - його теж в медіа називають прихильником перегляду - до української столиці. Поїздка не анонсувалася, про неї стало відомо буквально за кілька годин до приїзду Болтона - зазвичай так високопоставлені чиновники приїжджають на лінію фронту. Саме за результатами переговорів Болтона із Зеленським - за справжніми результатами, а не за тим, що учасники консультацій кажуть журналістам - і буде ухвалено рішення про курс американської адміністрації по відношенню до України.

Інтереси адміністрації в цілому вже окреслені. Ні для кого не є секретом, що нагальний візит Болтона до Києва пов'язаний у першу чергу з прагненням перешкодити продажу китайським інвесторам концерну "Мотор-Січ". Для Трампа саме Китай, а зовсім не Росія - головний геополітичний противник. І ставлення до Зеленського буде залежати від того, наскільки український президент захоче підтримати Вашингтон у протистоянні і конкуренції з Пекіном.

Наступний - і не менш важливий - об'єкт роздратування Трампа - це демократи. Байден. Від того, наскільки новий український президент буде готовий стати діяльним учасником передвиборної кампанії американського колеги і сприяти компрометації його конкурента, теж залежить ставлення Трампа до України.

І, нарешті, в Києві повинні діяти так, щоб полегшити Дональду Трампу можливість домовитися з Володимиром Путіним і якщо не відновити формат "вісімки", так, принаймні, запросити російського президента на саміт "Великої сімки" наступного року.

Врегулювання української кризи в цьому сенсі з самостійної політичної теми перетворюється на додаток до китайського, американського та російського сюжетів. При цьому просто погоджуватися з американськими вимогами - означає наживати собі впливових ворогів і в певних моментах діяти всупереч національним інтересам. А відмовляти Трампу - означає зіпсувати відносини з Білим домом.

Український президент опинився в дуже непростій ситуації, з якої було б непросто знайти вихід навіть досвідченому політику і дипломату. Залишається тільки сподіватися, що Зеленському допоможе знайти правильне рішення як раз його недосвідченість.