20 років тому Єльцин відкрив дорогу фашистському режиму в Росії

Підсумки правління Путіна

"Рівно за рік будуть президентські вибори. І зараз я вирішив назвати людину, яка, на мою думку, здатна консолідувати суспільство, спираючись на найширші політичні сили, забезпечити продовження реформ в Росії. Він зможе згуртувати навколо себе тих, хто в новому ХХI столітті має оновлювати велику Росію. Це секретар Ради безпеки, директор ФСБ - Володимир Володимирович Путін". Цими словами в своєму телезверненні, що прозвучало 20 років тому, 9 серпня 1999 року, перший президент Росії Борис Єльцин відкрив дорогу фашистському режиму в своїй країні.

Борис Єльцин дбав про безпеку своєї сім'ї, а заодно і "Сім'ї" в широкому сенсі слова, оскільки ці дві безпеки не могли існувати окремо. Наслідків свого кроку він не передбачав, не хотів бачити очевидного, як і багато інших, навіть більш освічених людей.

Операцію "наступник" провели з розмахом. Єльцин старанно готував світових лідерів до "правильного" сприйняття їхнього нового "партнера". З бесіди Бориса Єльцина з Біллом Клінтоном у вересні 1999 року: "...Нарешті, я натрапив на нього, на Путіна, і вивчив його біографію, його інтереси, знайомих і т.д. і т.п. Я зрозумів, що він надійна людина. Добре розбирається в тому, що знаходиться в його сфері відповідальності. У той же час він ґрунтовний і сильний, дуже товариський і може легко входити в контакт з потенційними партнерами... Має внутрішній стержень. Він сильний внутрішньо. І я зроблю все можливе для його перемоги - законним шляхом, зрозуміло. І він переможе. Ви будете вести справи разом. Він продовжить лінію Єльцина, орієнтовану на демократію і розширення контактів Росії. У нього є енергія і мізки, щоб домогтися успіхів у цьому". Кінець цитати.

У Росії спецоперацію "наступник" відразу ж передали в надійні чекістські руки. Підірвали житлові будинки в Буйнакську, Москві, Волгограді, загинули понад 300 осіб. Іншим, ще не підірваним росіянам, дуже сподобалася путінська обіцянку мочити терористів у туалетах і вони обрали його своїм президентом.

Ставши президентом, Путін насамперед знищив НТВ. Спецоперація з вбивства головного непідконтрольного Кремлю телеканалу країни почалася через 4 дні після вступу Путіна на посаду глави держави. У країні вимкнули світло і звук. Почався путінізм.

Сьогодні можна підвести короткі проміжні підсумки путінського 20-річчя.

Путін прийняв Росію з вкрай недосконалою, вельми нестійкою, але, тим не менш, існуючою демократичною системою, в якій не було державної цензури, на федеральних каналах був плюралізм думок. Держава була федеративною, керівників суб'єктів федерації обирали громадяни, регіони були представлені в Раді Федерації. У Державній думі були люди різних політичних поглядів, в тому числі й опозиція. Кремль не проводив політику політичних репресій, і в країні не було страху перед верховною владою. Не було культу особи президента, якого цілком відкрито і безкарно можна було критикувати.

За 20 років путінізму в Росію повернулася державна цензура. Провели повну зачистку медійного і політичного полів. Ліквідували всі значущі незалежні засоби масової інформації. Убили понад 150 журналістів і кілька політичних супротивників Путіна, в тому числі Сергія Ющенкова і Бориса Нємцова.

Ліквідовано федеративний устрій Росії: спочатку були скасовані вибори глав регіонів, потім їх перетворили на фікцію, Рада Федерації перетворилися в збори призначених маріонеток. Державна дума стала спочатку "не місцем для дискусій", а потім "шаленим принтером", який штампує репресивні закони зі швидкістю автомата Калашникова.

Ліквідовано свободу зібрань. Вибори до органів влади перетворили на фейк, фарс і клоунаду. Фактично скасовано право громадян на референдум. Судова влада стала придатком влади виконавчої. Створена потужна репресивна машина, націлена на узурпацію влади і її утримання. Чисельність "Росгвардії" та інших структур, призначених для війни з власним народом, перевищила чисельність армії.

Телебачення та інші державні й підконтрольні Кремлю ЗМІ перетворені в машину з виробництва ненависті до інших країн і народів та до внутрішньої опозиції. Машину, яка за своєю потужністю, винахідливістю і ефективністю суттєво перевершує пропагандистські машини, створені в СРСР і нацистській Німеччині.

На місці громадянського суспільства створені квазідержавні структури у вигляді "громадських палат", "громадських рад" при різних органах влади і т.д.

У ході репресій в Росії з'явилися політичні в'язні, визнані міжнародними правозахисними організаціями в'язнями совісті. У країні фактично скасовано Конституцію і встановлений автократичний режим фашистського типу.

Росія при Єльцині не була соціальною державою, як того вимагала Конституція. При Путіні відсутність цієї соціальної держави закріплено в декількох законах. Спочатку в ФЗ № 122 про позбавлення громадян соціальних пільг, потім в т.зв. пенсійній реформі, що вкрала у громадян Росії пенсії. Про статтю 7 Конституції РФ, яка закріплює статус Росії як соціальної держави, треба забути. Як, втім, і про більшість статей Конституції РФ, фактично скасованої путінським режимом.

В індексі сприйняття корупції "Трансперенсі Інтернешнл" за 2018 років Росія зайняла 138 місце з 180 країн, позаду практично всіх країн колишнього СРСР. Зате за кількістю доларових мільярдерів путінська Росія обганяє навіть значно багатші країни. У 2019 році в путінській Росії було 96 доларових мільярдерів, що набагато більше, ніж в таких багатих країнах як Великобританія (54 мільярдера), Франція (38 мільярдерів) або Японія (33 мільярдера). І це в країні, де навіть за офіційними даними понад 20 мільйонів жебраків.

Міжнародні дослідницькі центри визнають путінську Росію країною з найбільш несправедливим розподілом національного доходу. У 2018 році фахівці Credit Suisse присудили Росії перше місце в рейтингу найбільш нерівномірних економік світу. За їхніми підрахунками, 1% населення РФ володіє 74,5% добробуту країни. На другому місці була Індія, де в руках 1% жителів перебувало 58,4% багатства країни, на третьому Таїланд - 58%.

Путін прийняв Росію повноправним членом міжнародного співтовариства, членом провідних демократій світу G8. Росія при Єльцині вела ганебну Чеченську війну, але це було, нехай формально, але з погляду міжнародного права все-таки внутрішньою справою Росії. При Путіні Росія стала ізгоєм, демонстративним порушником міжнародного права, агресором, який вторгається на територію інших країн. Спочатку в 2008 році в Грузію, забравши в неї Абхазію і Південну Осетію, потім в 2014-му в Україну, окупувавши Крим і Донбас, і в 2015 році в Сирію, де здійснює геноцид сирійського народу. При Путіні Росію вигнали з G8, потім з ПАРЄ і тільки масштабна спецоперація з підкупу європейських політичних еліт дозволила російської делегації повернутися в парламентську асамблею.

Путінська Росія стала міжнародним ізгоєм, що підтримує диктаторські режими і терористів по всьому світу, і разом з ними представляє найбільшу загрозу людству за весь час його існування. Ех, Борисе Миколайовичу, Борисе Миколайовичу, що ж ви наробили...

Оригінал