Проблема в тому, що після себе він залишить попелище

Політична пожежа в Москві має багато спільного з сибірськими пожежами. Особливо у тому, як на них реагує влада. І в тому і в іншому випадку роблять спроби знайти стрілочників і жорстко їх покарати. Причому покарання в обох випадках організовують самі винуватці пожеж.

Винуватців сибірських пожеж, які вже стали планетарною загрозою, знайти дуже просто. Справа в тому, що 99% палаючої тайги, свідомо та умисно не гасили згідно законодавчого акту, прийнятого в Москві і з готовністю реалізованого регіональною владою.

У 2014 році розробили, а з 2015-го вступив у силу наказ Мінприроди РФ "Про затвердження правил гасіння лісових пожеж". У цьому документі вперше використали термін "зона контролю". Так називають території, на яких лісові пожежі годі й гасити - якщо встановлено, що вогонь не становить безпосередньої загрози для населених пунктів і об'єктів економіки, а витрати на боротьбу з пожежами виявляться більшими, ніж матеріальна шкода, яку вони можуть заподіяти. Які саме території є "зонами контролю", вирішує регіональна влада.

За оцінками експертів, сибірські пожежі можна було загасити місяць тому, а коли влада почала приймати якісь заходи, гасити вже було марно. Дмитро Медведєв зібрав нараду 30 липня, коли пожежі охопили територію загальною площею близько 3 мільйонів гектарів, і згасити їх могла тільки сама природа, подарувавши палаючій тайзі рясні зливи. Але Дмитро Медведєв вирішив не покладатися на природу і пішов на радикальну, я б навіть сказав відчайдушну міру: відправив до Сибіру контролювати ситуацію з пожежами Кобилкіна, міністра природних ресурсів і екології. Тобто керівника того самого відомства, в надрах якого народилася геніальна думка, що пожежі гасити не треба.

Оскільки полум'я пожеж чомусь не злякалося Кобилкіна і сибірська тайга вперто продовжувала горіти, Путін вирішив відправити в Сибір Медведєва. Щоб вже напевно. Прем'єр-міністр Медведєв прилетів в Читу, провів там виїзне засідання уряду, на якому поставив питання: а чи немає тут зради і не підпалив хто тайгу спеціально? І миттєво доручив МВС, Прокуратурі та Слідчому комітету встановити зловмисників та пред'явити їх уряду до 1 листопада 2019.

В той самий час для пошуку паліїв полетіли в Сибір слідчі та інший служивий люд. Коло головних підозрюваних їм напевно вже визначили. Їхнє завдання знайти в палаючому Сибіру ниточки, що ведуть до Ходорковського, Сороса і Навального, а також встановити зв'язок і злочинну змову між цими трьома злочинцями. Як запасні версії розглядатимуть український і британський сліди. До 1 листопада мають встигнути, час є, люди досвідчені.

Приблизно така ж реакція Кремля на політичну пожежу в Москві. Винуватців Кремлю шукати довго не треба. Ось вони: виконавці сидять на Тверській, 13, а головні організатори відображаються в дзеркалах на Старій площі і в Кремлі. Імена безпосередніх організаторів масових побиттів громадян 27 липня добре відомі: це Володимир Колокольцев, глава МВС, і Віктор Золотов, директор Нацгвардії.

Але, як і у випадку з сибірськими пожежами, за фактом політичної пожежі в Москві кримінальному переслідуванню піддані не злочинці, а жертви.

Судячи з усього, Кремль вирішив побити всі рекорди "болотної справи" не тільки за кількістю затримань - тут рекорд 6 травня 2012 року перевиконаний більш ніж в три рази - але і по жорстокості репресивних заходів. Кримінальну справу порушено за статтею 212 КК РФ ( "Масові безлади"), що передбачає до 15 років позбавлення волі. Поки обвинувачення пред'явили чотирьом ймовірним учасникам акції протесту: Олексію Міняйлу, Івану Подкопаєву, Самаріддіну Райжабову і Кирилу Жукову. Слідчий комітет хвалиться, що в ході попереднього розслідування їхні слідчі отримали "докази" причетності до скоєння злочину за статтею 212 КК РФ більше 10 громадян.

В ході протестної акції 27 липня побили кілька сотень громадян, 77 осіб отримали травми різного ступеня тяжкості. Абсолютна більшість злочинів поліції і нацгвардії зафіксована на відео і фото. Є, наприклад, фото, на якому видно обличчя садистів, які діловито ламають ноги об бордюр дизайнеру Коновалову, який лежить на тротуарі. На фото 6 покидьків в формі. Факт садистського злочину зафіксований. Жертва злочину відома. "Вина" жертви також відома - він здійснював пробіжку. Тепер деякий час бігати не буде. Підсумок: жертва затримана, злочинці на волі.

Палаючу сибірську тайгу і столичну політичну пожежу об'єднує те, що в обох випадках головні палії служать в одних і тих же структурах, і те, що покарання понесуть зовсім інші люди. Але є і відмінності. Сибірській тайзі дають згоріти самій, оскільки влада в цьому випадку довірилася стихії. Московську політичну пожежу Кремль вирішив заливати гасом, так як довірити справу знищення путінського режиму опозиції влада не зважилася, справедливо розсудивши, що опозиція в Росії слабка і може не потягнути.

Путінський режим, безсумнівно, згине, це неминуче відбувається з будь-якою фашистською диктатурою. Проблема в тому, що він після себе залишить попелище. Як в політичному, так і в буквальному сенсі.

Оригінал