Вільною може бути окремо Московія, Башкирія, Чечня, Дагестан, але не Росія

Планета виділила на своїй поверхні кластер для рабів

Раніше, коли я чув "Росія буде вільною!" я, з палаючими очима, відповідав: "Так! Обов'язково буде! Ми обов'язково переможемо!" — і мужньо та самовіддано готовий був йти на барикади, палити шини і проривати міліцейські кордони. Я брав участь у радах опозиції, був кандидатом до Координаційної ради, відвідував наради, слухав Машу Гессен, Марата Гельмана та Юрія Саприкіна — про те, як потрібно робити революцію (о, боги, боги), їздив в Астрахань з Навальним, брав участь у "Стратегії 31", сперечався з Нємцовим і Яшиним, організовував якісь свої мітинги і ходи та намагався розбити намети в Олександрівському саду.

Нічого цього не сталося. Замість барикад всі йшли махати кульками перед сценою, скандувати в загоні "ми тут влада" (це було дуже смішно, шкода, ви цього не бачили) і погоджувати революцію під віскарь у мерії — і мені не залишалося нічого іншого, як здивовано дивитися на все це з боку.

Коли я чую "Росія буде вільною!" — я ставлю одне тільки питання. А навіщо?

Минули роки. Багато. Через ці роки — роки махання кульками, качечками, кросівочками, запускання літачків у телеграм, малювання плакатиків про щура, танців білим колом, білим хороводом, білим квадратом, білим пробігом, виборів у муніципальні депутати, ліплення цицьок Люсі Штейн (не питайте), зборів підписів, ходінь по бульварах, прогулянок з письменниками, все тих же криків у загоні "ми тут влада" та іншої фантастичної інфернально-інфантильної енцефалітної нісенітниці — я на гасло "Росія буде вільною!" лише знизував плечима і, примруживши очі, недовірливо питав: "Коли?".

Тепер же, коли я чую "Росія буде вільною!" — я ставлю одне тільки питання. А навіщо?

Ні, ну правда. От навіщо Росія буде вільною?

Світ змінився. Кордони практично перестали існувати. Люди спокійно збираються в кластери, де почуваються комфортно. Свої до своїх. Ті, хто любить північ і гори — їдуть до Норвегії. Хто любить спеку — в Єгипет. Море — в Таїланд. Гори — в Памір. Піцу — в Італію. Хачапурі — в Грузію. Пиво — в Чехію.

Заповзятливі їдуть у Штати. Вільні в Україну. Придурки в ДНР. А скрепні, великодуховні та раби — в Росію

Заповзятливі їдуть у Штати. Вільні в Україну. Розумні до Ізраїлю. Багаті в Швейцарію. Хитрожопі та накрадені — в Лондон. Авантюрні в Нігерію. Міщани в Німеччину. Піжони в Париж. Придурки в ДНР. А скрепні, великодуховні та раби — в Росію.

На планеті повно місць, з яких кожен може підібрати собі до смаку.

Росія — це країна любителів царя-батюшки, імперства, величі, духовності та рабства.

Ну от і навіщо їй ставати вільною? Тим більше вільною вона і не стане ніколи.

Вільною може бути Московія. Татарстан. Башкирія. Чечня. Дагестан. Окремо. А імперія вільною не може бути в принципі. За визначенням.

Імперія вільною не може бути в принципі

Ну і навіщо тоді?

Ось планета виділила на своїй поверхні кластер для рабів.

Раб — живи.

Вільний — їдь.

Чого дурня-то клеїти.

Я ось — вільний. Я поїхав. Живу у вільній країні. І відмінно себе почуваю.

Ну і?

Росія буде злиденною — це інша справа.

Щоб сил вистачало лише на добування їжі, а про те, щоб лізти за поребрик і думати забули.

Ось за це я ще готовий поборотися.

А вільною…

Навіщо?

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Геннадій Друзенко Міжнародний правник
Юлія Гончар Керівниця Центру "Форпост HELP"
Володимир Горбач Політичний аналітик Інституту Євро­атлантичного співробітництва
Віктор Вовк Громадсько-політичний діяч
Віктор Бобиренко Політолог
Погода