Ердоган досягнув чотирьох цілей за 3 роки від спроби перевороту

15 липня 2016 року в Туреччині було "підпалом рейхстагу"?

У Туреччині 15 липня 2016 року відбулися події, схожі на спробу військового перевороту. Країна не з чуток знає, що таке військовий переворот, тому що пережила три - в 1960, 1971 і 1980 роках.

Але вперше в історії Туреччини спроба перевороту була зроблена в годину пік - час, найбільш незручний для його здійснення. Учасники перевороту не захопили керівництво - ні президента, ні прем'єр-міністра ні навіть мера. За кількома незначними винятками, радіо і телестанції і центри інтернет-зв'язку не були взяті під контроль. Путчисти навіть не намагалися блокувати соціальні мережі.

Замість цього вони зробили дії, які не допомогли справі, а скоріше розлютили громадськість. Перекрили міст через Босфор, розбомбили невикористану частину будівлі парламенту (на думку експертів, за наявними руйнуваннями, зовсім не схоже, що це було авіа бомбардування, як стверджувалося, швидше - вибуховий пристрій, приведений в дію зсередини), зробили об'єктом своїх ударів головні управління поліції і почали стріляти у цивільних. Такы дії ніколи не робилися при попередніх переворотах.

І через 3 роки після подій 15 липня багато питань так і залишилися без відповіді: Що насправді сталося тієї ночі? Хто несе відповідальність за все, що відбулося? І чи був президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган залучений у це?

Як підпал Рейхстагу 1933 року допоміг зміцнити владу Адольфа Гітлера в Німеччині, події, що відбулися в ту ніч, найбільше зіграли на руку Ердогану. Президент назвав спробу державного перевороту "божественним даром", який дозволить йому очистити армію. Він не зміг чітко викласти свою історію щодо того, що він знав, і коли про це дізнався. Він назвав тричі різний час, пояснюючи, коли дізнався про переворот. Сказав, що дізнався про події від зятя, а не від начальника розвідки Хакана фідаї.

Через кілька годин після початку спроби перевороту, високопоставлені співробітники розвідки і армії, близькі до Ердогана, здавалися спокійними щодо подій, що відбувалися.

Нині не втратив свій пост Фідан, який тоді нічого не повідомив і не вжив жодних заходів для захисту Ердогана.

Воєначальник армії Хулуси Акар, який виявився "не вкурсі", що 240 генералів "готують переворот", теж залишився на посту.

Брат близького соратника Ердогана, генерал Мехмет Дишлі, керував переворотом. В ту ніч багато командирів вищого рівня зрозуміли, що це не була справжня спроба перевороту і утрималися від участі. Невелика кількість решти офіцерів і підрозділи під їх командуванням залишилися одні і були легко придушені розлюченим натовпом і силами поліцейських підрозділів. Вже на наступний день Ердоган почав монументальну "чистку" громадських установ.

2800 офіцерів збройних сил звільнили і заарештували, більшість із них не були при виконанні службових обов'язків у ту ніч. Деякі були у відпустці, деякі - за кордоном. Ордери на арешт були виписані для турецьких військових офіцерів, які служать на різних посадах в НАТО в Європі, Афганістані та США.

2745 суддів і прокурорів були заарештовані в той же день. Спостерігачі відзначають, що список осіб, які підлягають арешту, був підготовлений завчасно. Навіть суддя, який помер за два місяці до перевороту, був включений в список.

На сьогодні більше 500 тисяч чоловік було звільнено з урядових посад, включаючи 7000 лікарів, 7316 співробітників вищих навчальних закладів. Всього 126 792 людини було затримано, 68 606 осіб заарештовано, в тому числі 162 журналіста. У в'язницях разом зі своїми матерями - 864 малюків і близько 2 тисяч дітей. Організації "Міжнародна амністія" і "Хьюман райтс вотч" повідомляють про систематичні катування в центрах утримання під вартою.

В результаті спроби держперевороту президент Ердоган досягнув чотирьох цілей:

1. Замінив десятки тисяч суддів, прокурорів, вчителів і чиновників своїми прихильниками.

2. Принизив і повністю підпорядкував військових, звільнив тисячі офіцерів, закрив училища і реорганізував систему військової освіти, найму, звітності та просування в армії.

3. Він усунув усіх командирів, які виступають проти вступу турецької армії в Сирію. Незабаром після чистки, турецька армія увійшла до Сирії.

4. Він набрав популярність для референдуму про перехід до президентської форми правління, яка скасовує посаду прем'єр-міністра, парламентські розслідування і парламентське схвалення його кабінету, а також важливі перевірки і збалансованість влади.

Невдала спроба перевороту в остаточному підсумку виявилася успішною для однієї людини - Реджепа Тайіпа Ердогана.

Юнус Ердогду, для Gazeta.ua