У Зеленського кадровий дефолт – ні алюмінію, ні лайна, ні палиць

Благими намірами вистелена дорога в пекло

В принципі, коли голосуєш "за кого завгодно, лише б...", то дивно дивуватися результату.

Хто завгодно, аби тільки не він...

За що і боролися.

Мені зараз закидають, що я топив за Зеленського. Передбачити перемогу і топити - різні речі. Мені симпатичний сам Володя. Я люблю self made man. Поважаю людей, які зробили себе з нічого. Кажуть, і я маю підстави думати, що мені не брешуть: він реально хоче змін, проти корупції і за європейський шлях розвитку.

Це прекрасно. Тільки ось - чи злетить?

Зеленський реально хоче змін, проти корупції і за європейський шлях розвитку. Тільки ось - чи злетить?

Уявіть собі, приходить людина до інвестора і показує проект. Офігенний проект! Просто космос! Вчора намалював із натхненням, як каже Богдан. Око радіє, руки сверблять - хочуть здійснити!

Відмінно, каже інвестор, схвалюю. Але дорого. Давай будувати згідно з проектом, але не з алюмінію. Давай з лайна і палиць! Дешево і сердито. Інакше не потягнемо.

- Але ж не злетить!

- Злетить. Але не так високо. Є думка і розрахунок. Нам високо і не треба! Зійде і так!

- Добре, - погоджується автор. - Будуємо! Нехай з лайна і палиць, але проект офігенний! Вивезе!

Будівництво кипить. Інвестор задоволений. Народ слухає і аплодує.

- Гм, - каже інвестор через деякий час, - не хотів тебе засмучувати, але однаково дорого! Давай економити на палицях? Ти ж не проти?

- Так розвалиться ж!

- Дамо висохнути, щоб схопилось. Ми ж не все приберемо, а тільки частину, щоб зекономити! Робимо? Інакше треба згортатися!

- Давай, - каже автор. І гірко зітхає.

Будівництво йде без палиць. Повільно. Треба чекати, поки висохне. Треба ліпити з того, що є. Але будуємо...

Але і це ще не все. Автор ще не знає, що незабаром доведеться економити і на лайні.

Не можна побудувати партію-лідера з лайна і палиць. Кадровий голод був завжди, просто зараз він досяг загрозливих величин. У нас немає алюмінію. Недостатньо палиць і лайно не встигає засохнути і іноді не ліпиться через клімат...

І на цьому лайнольоті нам треба летіти... Причому, далеко і довго. Аж наповнююсь оптимізмом, коли уявляю собі це видовище.

Але ми на борту, зійти нікуди, треба летіти.

Немає стратегічного плану, ми імпровізуємо на розладнаному роялі

Благими намірами вистелена дорога в пекло. Проблема не в тому, що саме говорить Богдан. Проблема в тому, що він не договорює.

Що стоїть за словами "кадровий дефолт"? Що можна зробити з людьми, набраними за рекомендацією штабів? Ноїв ковчег? Кожній тварі по парі? З ними, взагалі, можна що-небудь робити? Або тільки полюбити те, що залишилось?

Немає стратегічного плану, ми імпровізуємо на розладнаному роялі і видимо в світ, щоб показати йому "Кузькину мать" і які ми круті.

Ні алюмінію, ні лайна, ні палиць... Щиро шкода Зеленського.

Але економити вже нема на чому...

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Євгенія Кузнєцова Письменниця
Антон Сененко Cтарший науковий співробітник Інституту фізики НАН України
Андрій Веселовський Дипломат, колишній представник України в Європейському Союзі
Олена Подолян Психотерапевтка, директорка ГО "Форпост"
Мирослава Барчук Журналістка