Нам пропонують пробачити Росії всі злочини

Ми дійсно згодні на такий "чистий аркуш"?

Дві одіозні бабусі в один голос заспівали про те, що стосунки з Росією треба почати з чистого аркушу – не встигла це озвучити Матвієнчиха у Держдумі РФ, як Тимошенко ледь не дослівно транслювала це у стінах нашої Ради.

Ідея дуже непогана. Тільки доводиться нагадати, що таке в цій ситуації "чистий аркуш". Для початку слід щонайменше повернути ситуацію до того стану, якою вона була до початку російської агресії, - пише Євген Дикий для видання "Обозреватель".

Тобто:

- Скасувати всі рішення РФ щодо анексії Криму, вивести звідти війська та відновити юрисдикцію України над півостровом;

- Вивести війська РФ, включно з інструкторами та "добровольцями", з Донбасу, та роззброїти створені там РФ парамілітарні формування;

Вивести війська РФ, включно з інструкторами та "добровольцями", з Донбасу, та роззброїти створені там РФ парамілітарні формування

- Відмінити "паспортні" рішення та позбавити громадянства РФ всіх кримчан та донечан, які набули це громадянство після березня 2014 року;

- Звільнити всіх військовополонених та політичних в'язнів – громадян України;

- Повернути домівки та майно всім біженцям з Криму та Донбасу;

- Скасувати всі санкції РФ проти України.

І от з такого чистого аркушу можна починати переговорний процес про врегулювання українсько-російських стосунків – тобто переговори про визначення розміру та порядок виплати Росією компенсації матеріальних збитків, завданих Україні внаслідок п'ятирічної агресії.

Ну а вже після вирішення цього питання можна розглядати все інше – питання про покарання чи амністію російських військових злочинців, про гарантії неповторення агресії у майбутньому, зокрема про заборону пропаганди війни та ксенофобії, статус Азовського моря тощо-тощо-тощо.

З такого чистого аркушу можна дійсно починати домовлятись про мир та добросусідські стосунки. Якщо Держдума РФ має на увазі саме цей чистий аркуш – привітаємо сусідів із довгоочікуваним прозрінням, і готуємось робити кроки назустріч, по-християнські вибачати завдане зло та примирятись.

Ні? Ми щось не так зрозуміли? Чистий аркуш в розумінні Матвієнко-Тимошенко це щось інше?

Під назвою "чистого аркушу" нам пропонують просто вибачити всі непокарані злочини і на додаток ще й легалізувати всі їхні наслідки

Здається, під назвою "чистого аркушу" нам пропонують просто вибачити всі непокарані злочини і на додаток ще й легалізувати всі їхні наслідки. "Чистий аркуш по-братськи" означає, що ми просто мовчки вибачаємо та визнаємо "законною" окупацію Криму, примиряємось із нею назавжди і припиняємо вимагати відновлення справедливості та покарання винних. Те саме ми робимо з Донбасом – робимо вигляд, що повірили у "повсталих шахтарів" замість "іхтамнєтов", пробачаємо цим "шахтарям" всі злочини та звірства, "перегортаємо аркуш" разом з усіма, хто загинув у нашій боротьбі за незалежність. Приймаємо окуповані території у свої обійми як "автономії", а бандитів, які вбивали та катували за самі лише звуки української мови, знищували всіх, хто бодай трохи опирався "русскому миру", та грабували всіх, у кого знаходилось щось їм потрібне, перетворюємо на "українських політиків", "легітимну місцеву владу" та "правоохоронців". Нам пропонують "перегорнути" як аркуш паперу мільйони людей, які в такому випадку вже назавжди позбавлені свого дому. "Перегорнути" п'ять років відчайдушної і небезуспішної боротьби нашого спершу абсолютно беззбройного суспільства проти велетенської імперії з найчисельнішою у Європі армією. Фактично нам пропонують "перегорнути" всі наші надії стати успішною європейською країною, і замість цього отримати "чистий аркуш", на якому Матвієнко та Тимошенко разом напишуть нам на "язикє мєжнаціонального общєнія" дантове "Залиш надію".

Ми дійсно згодні на такий "чистий аркуш"? Дамо себе перегорнути старечими скрюченими пальцями? Чи все ж таки ця брудна оборудка парламентських бабусь з двох сторін фронту так і залишиться лише одним перекресленим рядком у літописі нашої війни за незалежність? Це вирішувати не Матвієнко, і не Тимошенко. Це наші аркуші, і нам писати на них історію.

Це наші аркуші, і нам писати на них історію

А, ледь не забув. Приводом для "перегортання аркушів" бабці – шептухи вважають те, що ми тут по нашу сторону фронту переобрали президента. Але ж у аркуша дві сторони, чи не так? Я випадково пропустив момент демократичних виборів, які програв Володимир Путін? І тепер від його наступника, так само як від Зеленського, у Думі вимагають "перегорнути аркуш"? Ні? Ну то може і приводу "шарудіти аркушами" поки нема навіть у першому наближенні, і ви трохи поспішили, бабусі?

Передруковується з дозволу автора і видання "Обозреватель"

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Геннадій Друзенко Міжнародний правник
Юлія Гончар Керівниця Центру "Форпост HELP"
Володимир Горбач Політичний аналітик Інституту Євро­атлантичного співробітництва
Віктор Вовк Громадсько-політичний діяч
Віктор Бобиренко Політолог
Погода