Економічні закони ніхто не відміняв

Популярність — це останнє, на що може розраховувати президент воюючої країни, яка потребує реформ.

Ігорю Коломойському можна дорікати чим завгодно, крім дурості. Коли український олігарх говорить про те, що співпраця із Заходом для Володимира Зеленського може призвести до втрати рейтингу — в цьому немає ні грама неправди, - пише Павло Казарін для "Крим.Реалії".

Коли артист скаржиться на відсутність приватності — це завжди трохи лицемірство. Тому що популярність, неминучі селфі і увага ЗМІ до особистого життя — той самий податок, який він платить за свій спосіб життя. Чим більша ця популярність — тим вища якість його життя.

Гастролі, оплески, любов публіки — той самий наркотик, на який приречена підсісти будь-яка "зірка". Розставання з усім цим світом обожнювання б'є боляче і з розмаху. Володимиру Зеленському лише належить це все випробувати на собі.

Поки йому нема про що турбуватися. Медовий місяць триває, і його шанувальники продовжують купати свого кумира у хвилях обожнювання. Але в якийсь момент вже не вийде списувати ненастання епохи щастя на парламент чи попередників — і в цей момент йому доведеться нелегко.

Захід вимагає від України реформ. Тих самих, що знизять вплив самого Ігоря Коломойського і його колег по олігархічному цеху. Роздержавлення, конкуренція, ринок, демонополізація — все це безпосередньо б'є по інтересах фінансово-промислових груп. І кільком великим немає жодного резону бажати появи безлічі середніх. Тому що така трансформація ризикує зламати ситуацію, в якій Україна — це всього лише офіс для їх збагачення.

Те домашнє завдання, яке Захід раз по раз пропонує Україні, йде врозріз з інтересами українських олігархів. Які зацікавлені в максимальному ослабленні держави як такої. Тому що сильні інститути для них — природний супротивник, що обмежує їхній вплив. Було б дивно, якби Ігор Коломойський не пропонував новообраному президенту відмовитися від західних рекомендацій.

Тим більше, з іншого боку на Володимира Зеленського чатує капкан суспільних очікувань. Дослідження Центру Разумкова досить показове.

58% виборців Зеленського хочуть мораторію на продаж землі (за — 29%).

67% хочуть зниження тарифів (адресні субсидії до вподоби лише 27%).

46% хочуть припинення співпраці з МВФ (за — 22%).

Цифри в документі кажуть самі за себе. Виборці Володимира Зеленського не хочуть реформ. Не хочуть приватизації, реформи освіти і медицини. І справа не в ефективності цих реформ. Проблема в тому, що для обивателя "реформи" - це, частіше за все, лише одномоментне зростання доходів і зниження витрат. В рамках такої логіки держава - це не більше ніж тумбочка, з якої потрібно брати гроші. Можливо, цим людям ніхто так і не пояснив реальних можливостей країни. Можливо, вони не підозрюють, за якими принципами працює економіка. Можливо, вони живуть в просторі власних ілюзій. Але для новообраного президента це нічого не змінює.

Тому що його прихильники схожі на людину, яка втомився від нудних лікарів з їхніми дорогими рецептами лікування, і втекла до цілительки, що обіцяє ефект вже завтра вранці. І всі питання лише в тому, який вибір готовий зробити сам президент.

Можна піти наперекір суспільним очікуванням - і стати ізгоєм. Розгубити рейтинг. Стати об'єктом загальної нелюбові. Ігор Коломойський абсолютно правий - в цьому випадку рейтинг Володимира Зеленського дуже скоро скотиться до показників Петра Порошенка. Ті самі ЗМІ, що привели його в президентське крісло, стануть планомірно знищувати його популярність. Зате у Зеленського буде можливість зберегти країну і дати їй шанс на повільне одужання. Саме повільне - бо величину пухлини недооцінювати явно не варто.

А можна піддатися спокусі і далі купатися в променях загальної любові. Говорити популярне. Робити популярне. Роздавати знеболююче, яке буде приховувати прогресуючу хворобу. Дозволяти їсти солодке без обмежень і дозволяти не мити руки перед їжею. Розірвати відносини з МВФ, обнулити зобов'язання, згорнути реформи і зняти нову серію "Слуги народу". Це все теж дасть ефект - конкретно для президентського рейтингу. Правда ненадовго.

Ненадовго - бо економічні закони ніхто не відміняв. За пароксизм народної любові Володимир Зеленський розплатиться майбутнім країни. І стабільністю побуту всіх тих, хто сьогодні твердить про те, що "гірше бути вже не може". У них усіх буде прекрасна можливість переконатися в зворотному.

Тільки буде вже пізно.

Copyright © 2019 RFE / RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода