Гройсман не захотів бути Зеленському "хлопчиком для биття"

Поки президент вестиме переговори з МВФ, прем'єр готуватиметься до розгляду його заяви у Верховній Раді

Чому прем'єр Володимир Гройсман зробив заяву про відставку саме вчора?

Демарш пов'язаний з низкою причин.

По-перше, після президентських виборів Гройсман "протягнув руку" Зеленському, запропонував співпрацю у продовженні реформ. На жаль, новий президент цю руку відкинув, обравши замість тактики співпраці гостру конфронтацію.

При чому Зеленський вирішив одночасно протистояти не тільки попередньому президенту, але й парламенту і уряду, створюючи собі образ борця "ЗЕ нове проти старого".

Цю тактику почав реалізовувати одразу на інавгурації, коли атакував Кабмін: медицина — погана, дороги — погані. Мовляв, беріть листок паперу і пишіть заяву про відставку.

У такі парадигмі Зеленський планував до виборів (чергових чи позачергових) постійно скидати всі негаразди на парламент, уряд і персонально Гройсмана.

Однак прем'єр не захотів йому підігрувати і бути "хлопчиком для биття".

Іншими словами Гройсман сказав: добре, якщо кидаєш мені виклик, тоді я "іду на ви". Конфронтація так конфронтація. Мені не складно подати у відставку, але у такому випадку ти тепер береш всю персональну відповідальність за утримання соціально-економічної ситуації в країні. Подавай свою кандидатуру на прем'єра, міністрів і йди до парламенту домовляйся аби їх призначили.

Зеленський сам себе завів у пастку. Відставка Гройсмана відбувається на фоні приїзду 21 травня місії МВФ. Перед нею треба звітувати за виконання попередньої програми і говорити про майбутній транш у $1,3 мільярди. Тепер відповідальність за успішність переговорів лежить виключно на Зеленському.

А поки президент вестиме переговори з МВФ, прем'єр готуватиметься до розгляду його заяви у Верховній Раді.

Процедура звільнення може бути різною. Наприклад, проголосують виключно за заяву прем'єр-міністра. Або голосуватимуть за відставку як прем'єра так і окремих міністрів. Можуть спробувати усунути і Арсена Авакова.

Не виключено, що у відставку може піти весь уряд, а обов'язки міністрів виконуватимуть їх перші заступники. Такий сценарій як мінімум загрожує зупинкою реформ. Як максимум - поглибленням політично-економічної кризи.

Щодо зупинки реформ в першу чергу йдеться про: децентралізацію, освітню, медичну та пенсійну. Люди жаліються, що ці реформи "як масло на хліб не намастиш". Але макрофінансове покращення відбувалося. Економіка зростала 12 кварталів підряд. На казначейських рахунках лежить 57 мільярдів гривень і накопичено $20 мільярди золотовалютних запасів.

Це дає Гройсману певні електоральні перспективи на дострокові парламентські вибори 21 липня. Можливо він це робитиме спільно з Яценюком, з яким вже більше року плідно спілкується і системно співпрацює. Однак чи виллється це у спільний партійний проект наразі важко сказати.

Вибори це в першу чергу математика та рейтинги. І якщо рейтинг Гройсмана має позитивну динаміку та перспективи росту, то у Яценюка із цим — проблеми. Виходом для обох могло б стати зменшення виборчого бар'єру до 3%. Однак це рішення так само як і голосування за відставку уряду мають стати продуктом політичного компромісу.

А поки цих рішень немає, суспільство та наші міжнародні партнери мають готуватися до продовження протистояння у трикутнику президент-уряд-парламент.

Віктор Таран, для Gazeta.ua