Дитсадковий спецназ – рутина путінської Росії

Майбутнє гарматне м'ясо імперії має вбирати свою долю з материнським молоком

"Зустрічаємо загін спеціального призначення дитячого садка 15 "Козачок", - радісним голосом оголошує коментатор парадну ходу малюків, одягнених в радянську військову форму. Парад дошкільних військ відбувся 6 травня 2019 року. Його приймав глава П'ятигорська Андрій Скрипник в супроводі іншого міського начальства. Цей парад отримав широке висвітлення в медіа не тому, що когось здивував або обурив сам факт примусу дошкільнят до участі у військово-політичному шоу. Співробітники ЗМІ помітили, що діти в формі червоноармійців несуть моделі американського автомата М16, і тільки ця невідповідність привернула їхню увагу.

Сам же парад дитсадкового спецназу - це рутина путінської Росії. "Чим раніше починається патріотичне виховання - тим здоровіше суспільство", - пояснила глава управління освіти адміністрації П'ятигорська Наталя Васютіна. Ідеї Наталії Васютіної уже пішли в широкі народні маси батьків, які укладають немовлят в коляски, стилізовані під танки, БМП та іншу військову техніку. Майбутнє гарматне м'ясо імперії має вбирати свою долю з материнським молоком.

Ліберальні фантазери і романтики люблять порівнювати путінську Росію з орвелівською Океанією, описаною в антиутопії "1984". Дійсно, і в тому, і в іншому випадку мова йде про кастове суспільство. Але із дзеркальною геометрією свободи. Орвелівська нижча каста, "пролі" - вільні. На відміну від орвелівської вищої касти - "партійців". Пам'ятайте: "гасло партії говорить - "пролі і тварини вільні". Пролі повинні працювати і розмножуватися, а чим вони зайняті - неважливо. А серед вищої касти, "партійців", панує тотальна несвобода.

У путінській Росії свобода розподілена дзеркально по відношенню до орвелівської антиутопії. Для популяції росіян існує маса заборон і обмежень, їх змалечку намагаються привчити до ходіння строєм. Для правлячої касти чиновників є тільки одне обмеження - лояльність до першої особи і вищестоящому начальству. В іншому - практично повна свобода. Ніяких обмежень. Цю свободу забезпечують, насамперед, шалені гроші, які на дітей чиновників обрушуються з раннього віку.

"Ъ" підвів підсумки деклараційної кампанії російських чиновників і виявив, що їхні діти, ледь навчившись говорити, заробляють мільйони і примудряються купувати нерухомість, в тому числі і за кордоном.

Дитина сенатора Євгенія Бушміна третій рік поспіль "заробляє" по 1,5 мільйона рублів і встигла "придбати" квартиру 72,7 кв. м. Ще вищі доходи дитини депутата Держдуми від "Единой России" Олени Сєрової - 2,8 мільйона рублів. Дитина сенатора Олександра Бабакова володіє квартирою 250 кв. м в Бельгії, у неповнолітніх дітей міністра майнових відносин Ставропольського краю Олексія Газарова є будинок 160 кв. м в Канаді і т.д...

Гасло "все найкраще - дітям!", яке за радянської влади абсолютно незаслужено приписували Леніну і стало якоюсь моральною заповіддю, в путінській Росії трансформувалося в зовнішньо схожий девіз - "все накрадене - своїм дітям!". Ключове слово - "своїм". Тут важлива відмінність не стільки від СРСР з його декларованими принципами рівності та справедливості, яких ніколи не дотримувалися, скільки від "світу капіталу", в якому, як нас вчили, "все просякнуте чистоганом", а ці жахливі капіталісти, вони ж "при 100% прибутку зневажають всі закони, а при 300% немає такого злочину... ", ну, коротше, ви всі пам'ятаєте.

У 2010 році двоє найбагатших людей планети, Білл Гейтс і Ворен Баффет заснували "Клятву дарування". Підписанти зобов'язалися майже все своє майно не заповідати дітям і родичам, а передати на благодійність. Білл Гейтс пояснив, що його діти не отримають мільярдів, зате у них буде гарна освіта і вони зможуть працювати і забезпечувати себе самі. До "Клятви дарування" приєдналися Девід Рокфеллер, Ілон Маск, Марк Цукерберг, Майкл Блумберг і ще понад сто найбагатших людей з різних країн.

Серед російських чиновників теж є дуже багаті люди, але жодному з них не прийшла в голову думка взяти приклад Гейтса і Баффета. Принципова різниця між підписантами "Клятви дарування" і російськими чиновниками в тому, що перші свої мільярди заробили, а другі - вкрали. Тому і для своїх дітей вони хочуть різного майбутнього. В одному випадку це щастя вільної творчої праці, в іншому - тупе проїдання батьківських накрадених капіталів. Перший шлях - це історія з продовженням, другий - просто глухий кут.

Оригінал