1 листопада Росія опиниться в інформаційній печері

Ядерну партію Путін розіграє або на території України, або країн Балтії

Будь-який з радикальних прогнозів обов'язково натикається на раціональне "не може бути". "Путін залишиться в Кремлі на 20 років" - "не може бути!"; "Росія воюватиме з Грузією" - "маячня!"; "...і з Україною" - "йди, лікуйся!"; "у Росії почнуть боротися з їжею" - "терміново до психіатра!"; "росіян відключать від світової мережі інтернет" - "це неможливо!".

Відзначимо цю точку: ми зараз тут.

І сперечальники-раціоналісти продовжують пінитися, доводячи песимістичним реалістам марність боротьби з технологіями XXI століття. У цій справі їм допомагає приклад битви Роскомнадзора з "Телеграмом". Враження, що цю операцію провели і розрекламували спеціально, щоб вкласти в голови росіян аргументацію безуспішності масових блокувань. Тим часом, 1 листопада Росія опиниться в інформаційній печері, і це вже закон, прийнятий в трьох читаннях. Країну перетворюють якщо не в КНДР, то - в північний Іран, але - з ядерним арсеналом, який дістався в спадок від СРСР . І подальші сценарії коливаються в діапазоні від довгого гниття до кардинального зіткнення із Заходом - аж до застосування цього арсеналу. При цьому тривожний сценарій, викладений у статті Андрія Піонтковського представляється, як не дивно, найбільш реалістичним.

Історично Росія завжди вибирала найстрашніші та ірраціональні варіанти: від царевбивства до повернення в Кремль вихованця КДБ. Ланцюжок подій останніх років не залишає сумнівів: Путін узяв курс на реставрацію СРСР у оптимальних для режиму кордонах. Кремль готовий зжерти стільки, скільки зможе перетравити. І в цьому полягає його раціо. Головна ж мета - закріпитися у владі на максимально довгий термін, законсервувати систему і обернутися в лялечку - так, щоб звести до мінімуму зовнішні впливи - як технологічні, так і ідеологічні. Спецоперація "Кому не подобається - валіть!" підходить до свого логічного завершення, настає час консервації та остаточної мутації країни в нео-ГУЛАГ з вибудовуванням жорсткої ідеологічно-репресивної конструкції, в основі якої лежатиме принцип "тільки згуртування і абсолютна закритість гарантують Росії виживання в умовах сучасних викликів".

Для реконструкції СРСР 2.0 Путіну необхідно запустити процес приєднання територій України та Білорусі. Казахстан вже увійшов у сферу інтересів Китаю, і на даному напрямку Москва не доб'ється практичних успіхів, та й навряд чи ризикне. Поглинання ж "споконвічних братніх територій", з точки зору кремлівських стратегів, можливо здійснити різними способами: від втручання у вибори з використанням спец-провокацій і терактів - до гібридного вторгнення.

З огляду на негативний фон сприйняття Росії на міжнародній арені і посилення санкцій, часу на територіальну експансію у Путіна не так багато: від року до трьох. Фінансові ресурси Кремль нещадно "віджимає" у населення, протести йому не страшні, Росгвардія сита і готова до відсічі. Крім цього, мізки громадян продовжує прасувати пропаганда, вселяючи думку про нікчемність опору і культивуючи інфантилізм, приправлений дозою страху перед режимом і ненависті до вигаданих ворогам. При цьому психологічне відчуття у населення спочатку вірне: Росія, дійсно, знаходиться під загрозою окупації. Ось тільки окупує її не умовний Захід, а власний бандитський спец-олігархат: ті самі 3%, що зосередили в своїх руках більшість фінансових активів країни.

Після відключення Росії від світового інтернету буде логічно повернути дозвільну систему виїзду громадян за кордон. Зарубіжний туризм - дурна розкіш для держави, яка люто мутує в сторону тоталітаризму. Ніхто нікуди не їде, всім залишатися на місцях. Потрібно лише провести націоналізацію, і в цій справі Путіну допоможе спецоперація "Реновація Росії", за результатами якої громадян остаточно позбавлять права на власність. Країна повинна належати тільки представникам режиму, всі ресурси будуть акумулюватися "нагорі" і розподілятися з урахуванням стратегічних інтересів.

Головний інтерес - у відновленні "другого полюса". І нехай це буде "Імперія зла", зате - рідна, страшна і незалежна. Головне приниження для Путіна полягає в тому, що його Імперію ніхто в світі не сприймає всерйоз. Це факт: частка Росії в світовому ВВП коливається в межах 3%. Але терорист Путін стратегічно бачить перспективи могутності в абсолютно іншій площині: в здатності дестабілізувати ситуацію в будь-якій точці планети.

Більш того, граючи на підвищенні ставок в ядерній партії, він може піти на ризик зіткнення з НАТО. Це стане фактичною заявкою на повернення СРСР 2.0 в лігу "геополітичних гравців". Ціна питання - мільйони життів європейців, тому що розіграш "ядерної заявки" відбудеться саме тут: на території України, або - країн Балтії. Путіну необхідно взяти реванш за поразку в "холодній війні", і заради цього він може ризикнути розв'язати "локальну гарячу" - таку, при якій "Доктрина Патрушева" допускає застосування тактичної ядерної зброї. Головне питання: чи зважиться колективний Захід на ядерну відсіч у разі, якщо цю карту розіграє Кремль? Адже європейцям є що втрачати. Вони звикли до розміреного і ситого життя, а росіянам втрачати нічого: вони загрузли в страху і злиднях, і жахливий з точки зору вільної людини вибір "Імперія зла або Рай" для них зрозумілий і прийнятний.

Атавізм, котрий не зжило в XX століття, готовий зазіхнути на модель всього світового устрою - навіть ціною ядерної катастрофи. Але марно "Левада-центр" лякає світ тінню Сталіна. Ніяким димом сталінської трубки в Кремлі і не пахне. Там панує ядерний сморід непогашеного недопалка.

Оригінал і реквізити для підтримки проекту Sotnik-TV