Подивіться на самогубство спільнот від Америки до Польщі. І ніколи так не робіть

Президента обмежуватимуть червоні лінії – хто б ним не став

Після першого туру в одних із нас розпач, в інших ейфорія, але правда в тому, що ми нікуди один від одного не дінемося. "Клоуни" від "порохоботів" нікуди не дінуться: країна одна. І часто ми – сусіди, друзі, родичі чи колеги.

Ворог не тут: він там, де мріють про те, щоб ми воювали між собою.

Нещодавно Дмитро Кулеба в інтерв'ю мені сказав: ми маємо домовитися про базовий рівень реальності. Перш ніж сприймати інформацію чи виступати з судженнями, варто мати базовий рівень реальності.

Базовий рівень реальності у нас є: а) Росія – агресор, б) окуповані території наші, в) реформи далі потрібні, г) ми будуємо європейську країну, д) нам потрібна сильна економіка і потужний запас безпеки, е) ми не можемо допустити розбрату всередині країни. Це ті червоні лінії, які стоять перед обома кандидатами.

Якщо у другому турі перемагає Зе, він буде принаймні до осені голим королем: без сил у парламенті. А може і з агресивною протидією у парламенті. Це зробить не тільки його слабким, це зробить нас слабкими.

Якщо у другому турі перемагає По, то цілком імовірно, що популярність Зе до осені тільки зросте – а тому з ним все одно треба буде рахуватися після парламентських виборів.

Якщо По і Зе зараз вестимуть війну на знищення, це погано. І вони, на жаль, вестимуть, принаймні до другого туру. Але якщо вестимуть війну на знищення їхні виборці – це катастрофа. Бо це значить, що вони не бачать того, що їх об'єднує. А об'єднує нас чимало: дивіться вище.

Ми маємо вимагати дебатів, так. Але ми також маємо вимагати від обох, щоб вони не загралися в конфронтацію. Бо наступить мить, коли треба буде один одному підставити плече.

Одна з головних проблем сучасного світу – самогубство спільнот. Війна всіх проти всіх всередині спільнот. Подивіться на розділені: Британію, Америку, Польщу – і ніколи так не робіть.

Ворог – не тут. Але він хоче зруйнувати нас нашими ж руками.

Текст є постом автора у мережі Facebook і не написаний спеціально для Gazeta.ua.

Текст передруковується з дозволу автора

Оригінал