Олігархи йдуть війною проти МВФ

Не Порошенко їхня проблема

Журналісти пишуть, що чудова трійка Коломойський-Фірташ-Льовочкін вирішили піти війною проти Порошенка. Зараз вже відкрито. І ставка - вибори президента. Їхня мета - перемога зрозуміло якого кандидата. Якого завжди любили на "1+1", а тепер стали любити на "Інтері".

Чим небезпечна перемога людини олігархів?

Сьогодні формально Коломойський, Фірташ і Льовочкін об'єдналися проти Порошенка. Здавалося б, це їхні проблеми. Нехай б'ються. Простих українців це начебто не стосується. Але ж справа в іншому. Вони борються не з Порошенком.

Проблема олігархів - МВФ. І тиск кредиторів, які раз за разом прибирають їх від годівниці

У них, насправді, немає проблем з Порошенком. Бо не Порошенко їхня проблема. І не його міфічна жадібність. Їхня проблема - МВФ. І тиск кредиторів, які раз за разом прибирають їх від годівниці. І об'єднання Фірташа і Коломойського - це профспілка постраждалих. Тому що завдяки тиску МВФ та умовного Заходу вдалося з одного боку націоналізувати Приватбанк і закрити величезну дірку в банківській сфері, а з іншого - провести реформу в енергетичному секторі. Де зникла різниця в цінах, а значить зникли заробітки тієї групи, яка паразитувала на них і заробляла мільярди доларів щорічно. Саме це об'єднує Коломойського і Фірташа.

І саме тиск кредиторів зараз небезпечний для них. Бо саме МВФ і його союзники в Україні наполягають на тому, що Коломойський і Ко повинні заплатити за дірку в Приваті. І компенсувати втрати платникам податків. І саме умовний Захід наполягає на продовженні реформи газового ринку, яка повинна прибрати монополію газзбутів і облгазів. І закрити ще одну корупційну лавочку. Не дарма українська влада нещодавно отримали листа від американських парламентаріїв на цю тему. Так, реформи під тиск кредиторів рухаються довго. І нестерпно боляче. Але вони рухаються. І загрожують фінансовому здоров'ю олігархів.

Реформи під тиск кредиторів рухаються довго. І нестерпно боляче. Але вони рухаються. І загрожують фінансовому здоров'ю олігархів

Зрештою, саме в США зараз відкриті кримінальні справи проти Фірташа і Коломойського. Саме тому Фірташ під загрозою екстрадиції в США, а Коломойський змушений ховатися в Ізраїлі. І поки Україна в програмі з МВФ, поки Україна залежить від підтримки Заходу, повернутися сюди вони не можуть.

Ключова цифра останніх років. Відношення стану людей в списку "Forbes" до ВВП України. Яке в 2018 році склало 11%, а в 2013 році - 18%. Ось за що йде боротьба. Ось ті справжні відсотки, які хвилюють олігархів. І змушують їх фінансувати крики про "геноцид українців". І крики про борговий зашморг. Петлю боргу, який насправді зменшується. Адже ще одні цифри, ще одне відношення, демонструє схожу динаміку з цифрами падіння впливу олігархів. Відношення держборгу до ВВП за підсумками 2016 року було 80%. За підсумками 2018 року - 62%. Здавалося б, невже в цих цифрах є зв'язок...

Відношення держборгу до ВВП за підсумками 2016 року було 80%. За підсумками 2018 року - 62%

Теоретично, Фірташ і Порошенко або Фірташ і Коломойський завжди можуть домовитися. Але Коломойський ніколи не домовиться з МВФ. І Фірташ теж. Останнім хто так намагався порішати, були Арбузов і Ко, які пропонували МВФ свого часу відкат від траншу. Але там інші правила. І домовиться вони не можуть. І прибравши Порошенка, олігархи не зможуть вирішити свої проблеми. Їх вони вирішать тільки в тому випадку, якщо Україна "пошле" МВФ і умовний Захід. Так, для економіки країни це буде погано. Але для їхньої особистої економіки це буде добре. І ризики зараз, ризики перемоги погляду Коломойського-Фірташа саме в цьому. У тому, що переможе ставка на "суверенну демократію", бідну але горду. Саме в цьому збігаються інтереси Фірташа і Коломойського.

Так, кандидат олігархів може говорити, що не буде посилати МВФ. Але суть в тому, що самі олігархи кровно зацікавлені, щоб МВФ послали. І Захід також. І повернулася банківська сфера, де можна будувати піраміди, повернулося звичне повернення ПДВ з відкатом (а не ось це ваше бездушне автоматичне відшкодування), повернулася можливість заробляти на різниці в цінах на газ. А це вже точно суперечить інтересам простих українців. І якщо інтереси олігархів в цьому, то чому ж вони ставлять на кандидата Зе? Чи не тому що вірять, що при ньому їхні інтереси будуть задоволені? А якщо ні, то навіщо вони витрачають гроші і ресурси? Адже їх можна звинуватити в чому завгодно, але не в дурості. І не в бажанні втрачати гроші. Адже вони і так втратили багато.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Майкл Дракман Директор Міжнародного республіканського інституту в Україні
Дар'я Лазарєва Експертка відділу клімату та транспорту ГО "Екодія"
Юрій Ніколов Співзасновник видання "Наші гроші"
Брайан Вітмор Cтарший науковий співробітник Atlantic Council
Іван Сидор Священник, секретар-референт Київської єпархії ПЦУ