Узбекистану дали гроші під 5%. А Україні не дадуть
Не буває справедливих цін, буває тільки ринковий рівень
Україна розмістила облігації. Вірніше, дорозмістила старий випуск, з погашенням в 2028 році, збільшивши його на $350 млн. Прибутковість того випуску становила 9,75%. Прибутковість по якій розмістили, судячи з усього, була трохи нижче, адже сьогодні ринковий рівень становить 9,5%. Кажуть - дорого. Хочемо менше.
Так, можна менше. Ось Узбекистан недавно під 5% розмістив. Але є одне "але". Узбекистану дали гроші під 5%. А Україні не дадуть. Прибутковість українських єврооблігацій сьогодні знаходиться в діапазоні 8-9,5%. Так торгуються попередні випуски і точний рівень прибутковості залежить від терміну обігу. Зазвичай - чим довше випуск, тим вище прибутковість. І тут немає ніяких 5%. І немає ніякої можливості їх отримати. Бо інвестори лише покрутять пальцем біля скроні, якщо український Мінфін прийде і запропонує їм прокредитувати Україну під 5%. Вони скажуть, навіщо їм це робити, коли є можливість купити на вторинному ринку за 9%. І будуть сто разів праві. І Україна тільки тоді зможе займати під 5%, коли інвестори будуть оцінювати українські ризики відповідно, це знайде відображення в котируваннях українських єврооблігацій на вторинному ринку, їх ціни виростуть, і тоді нові позики стануть дешевшими. Але не раніше.
Якщо хочемо "справедливу прибутковість по українському боргу", то треба зав'язувати зі "справедливими цінами на газ"
Справедливої ціни немає. Але ми дуже хочемо. Ми хочемо "справедливу ціну на газ". Яка визначається не ринком, а розрахунком чиновників. Але справи такі, поки ми будемо кричати про "справедливу ціну на газ" ми будемо отримувати такий от "справедливий рівень ставки". Тому давайте вирішимо, ми до розумних чи до красивих. І якщо хочемо "справедливу ціну на газ", а не ринкову, то будемо отримувати таку ось оцінку інвесторів. А якщо хочемо "справедливу прибутковість по українському боргу", яка на нашу думку повинна бути набагато нижче, то треба зав'язувати зі "справедливими цінами на газ". Все просто.
У вартості боргу для України є багато чого. У тому числі ризики президентських виборів. Які додають нам 1-2% прибутковості. Але їх би не було, якби кандидати-лідери були зрозумілі для інвесторів і якби не користувалися популістською риторикою. Якби інвестори не переживали про те, чи буде у нас МВФ після виборів, чи ні. Якби інвестори не знали, як легко Україна відмовлялася від взятих на себе зобов'язань, як ми кидали МВФ в 2009 році, як ми водили за ніс Фонд у 2012-му, як деякі талановиті хлопчаки з Донецька не намагалися запропонувати МВФ відкат в 2013-му. Якби Україна виконувала програму з МВФ в 2014-2018 роках, а не саботувала її. Все це в ціні. У нашому кредитному рейтингу.
Співпраця з МВФ паралізована політикою
Ми - ненадійний позичальник. Це факт. Ми можемо вважати себе набагато надійнішими, ніж Пакистан або Узбекистан, але люди в Лондоні так не вважають. І поки гроші у них під контролем, важлива їхня думка. А вони вважають нас ненадійним позичальником. Як би ви вважали алкоголіка Васю з сусіднього під'їзду, який звик стріляти у вас десятку до зарплати.
Україна залучила гроші. І це добре. Тому що гроші нам дуже потрібні. Але співпраця з МВФ паралізована політикою. Грошей немає. А рефінансувати зобов'язання треба. Тому будь-яке залучення боргу - це добре. І це не збільшення боргового зашморгу або спроба закабалити онуків. Завдяки співпраці з МВФ наше боргове навантаження за останні 2 роки знизилося з 80% до ВВП до 62%. І це дуже добре. Але залучати нові гроші важко, поки ми несемо в собі ризики дурості, жадібності і популізму. Тому ми не говоримо про новий випуск, на повноцінні 1-2 млрд доларів, а лише обговорюємо невелике збільшення попереднього випуску.
І так, швидко ми це не виправимо. Це дуже довгий шлях. І іншого шляху, короткої дороги, просто немає. І на цьому шляху треба робити правильні кроки і забути про "справедливі ціни" на газ. Інакше ми будемо вічно бідною країною, якій все дають в кредит дуже дорого, але зате із "найсправедливішими" тарифами.
