Венесуела нагадує Україну

Втома від повільних і половинчастих реформ породжує попит на "надзвичайні" і "рішучі" кроки

Поняття не маю, що чекає Венесуелу. Але будь-якому тріумфатору дістанеться дуже невтішний спадок. Те саме, що перетворило цю країну на стійкий мем.

Мадуро очолив Венесуелу п'ять років тому - після смерті Уго Чавеса. Його попередник на початку каденції націоналізував нафтову галузь країни - під маркою турботи про пересічного громадянина. У результаті, до кінця десятирічного правління Чавеса держборг країни становив 70% ВВП, дефіцит бюджету дорівнював 13%, а болівар подешевшав по відношенню до долара в 14 разів.

Смерть попередника Мадуро пояснив "отруєнням" і пообіцяв продовжувати його курс. На виборах він обіцяв удвічі збільшити мінімальну зарплату і пробачити співгромадянам борги за кредитами, отриманими на іпотеку і будівництво житла.

Уже в листопаді 2013 року Мадуро видав розпорядження про арешт власників роздрібних мереж з продажу електропобутових товарів. Усі товари поліція і армія розпродали за 10% від звичайної вартості. Мадуро пояснював рішення тим, що роздрібні мережі завищували вартість товарів.

Результат не змусив себе чекати. Починаючи з 2013 року з Венесуели послідовно тікають іноземні інвестори. Якщо в 2008 році в країні було зареєстровано понад 800 тисяч компаній, то до літа 2017-го їх кількість скоротилася втричі.

До кінця першого президентського терміну Ніколаса Мадуро венесуельська валюта подешевшала в 14 тисяч разів. У березні 2018 го за 1$ можна було отримати 325 тисяч боліварів. А в травні того ж року - 662 тисячі.

У Мадуро немає вищої освіти. Свою кар'єру він починав як водій автобуса, а продовжив як профспілковий активіст. І, судячи з усього, йому так ніхто і не пояснив, як працює сучасна економіка. Наприклад, коли в 2013 році в країні виникла криза туалетного паперу Мадуро не придумав нічого кращого, ніж ввести бійців національної гвардії на територію фабрики Manpa. З метою "контролю виробництва та розповсюдження продукції".

Ніколас Мадуро як і Уго Чавес осідлав антиелітарні настрої. Кумедно, але свого часу Чавес отримав перемогу, обіцяючи громадянам боротьбу з корупцією і зловживаннями політичних еліт, а також конституційну реформу.

Ми звикли сприймати Венесуелу як союзника Росії. Але в тому й річ, що Венесуела за багатьма параметрами схожа на Україну.

У нашій країні теж існує антиелітарний запит. Втома від корупції і зловживань породжує попит на "нові обличчя". Втома від повільних і половинчастих реформ породжує попит на "надзвичайні" і "рішучі" кроки.

Люди не калькулятори. Вони голосують за того, хто продасть їм мрію. І можна лише сподіватися, що цю мрію переможець потім не стане втілювати в життя.

Оригінал