Як спланувати подорож Швейцарією, щоб не розоритися
Маршрут подорожі на один тиждень
Швейцарія ще довго не відпускала. Під час подорожі майже з кожного вікна, кімнати чи машини було видно гори. Швейцарці казали, що у них немає нічого (ні природних ресурсів, ні полів), крім гір та озер. Значить, вони мусили щось винаходити та створювати, щоб вижити. Зараз Швейцарія — одна з найбагатших та найуспішніших країн Європи. Найбільше наукових відкриттів — з цієї країни. Освіта вважається однією з найякісніших. Зарплата вчителів — одна з найвищих.
Хоча Швейцарія невелика, тут багато цікавих локацій. Якщо маєте лише 5-7 днів, раджу умовно розділити подорож країною на схід та захід. Подорожуючи східною частиною, завітайте в карликову державу Ліхтенштейн.
День 1-2. Люцерн та гора Пілатус.
"Їдь в Люцерн!" — радив мені кожен другий. Це — середньовічне місто серед гір на березі озера. Про такі міста у Швейцарії кажуть "пряничне".
Що цікавого можна побачити в Люцерні?
- Міст Капельбрюке є найстарішим дерев'яним мостом в Європі. На ньому зображено картини з історії міста та різні середньовічні сюжети. Веде в старий центр міста.
- Старі фортечні мури Музег розташовані по периметру середмістя. Сьогодні колишніми захисними стінами можна пройтися, і це захоплює! Піднімаєшся крутими вузькими сходами — і все місто перед тобою. Стіну з'єднують старовинні вежі, на які теж можна піднятися. Одна з них — годинникова з механізмом всередині вежі, який можна детально роздивитися. Особливо мені сподобалася остання вежа, що біля ріки. З її верхівки чудово видно місто та гори. Піднятися на фортечні мури та вежі можна безкоштовно.
- Гора Пілатус (2128,5 м) — вершина з шаленим краєвидом. На гору можна піднятися канатною дорогою (вартість $60), на зубчатому потязі та пішки.
- Сподобався історичний центр Люцерна. Схожого я мало бачила. Багато будинків оформлено різними малюнками на історичні та сучасні сюжети. Мало того, що в Люцерні стара архітектура, кам'яні вулички, ще й ці малюнки. Раджу звертати увагу і на вікна, і на балкони, і під балконами та навісами — малюнки чи орнаменти можуть траплятися всюди. Головне — це виглядає не пістряво, а цікаво та атмосферно.
День 3-4. Цюрих.
Коли казатимуть "загубитися у вузеньких вуличках", буду уявляти Цюрих. Він саме такий. Місто має красиву старовинну архітектуру. Вуличні ліхтарі, ставні, дахи, балкони - все якесь інше, не схоже ні на що.
Ввечері було приємно посидіти біля озера. Там велика кількість вуличних музик.
Цюрих був дуже особливим. Сподобався більше, ніж Люцерн.
Що цікавого подивитися в Цюриху?
- Взяти безкоштовну пішу екскурсію по місту. Можна скористатися сайтом freewalk.ch. Такі екскурсії часто проводять місцеві, яких нагороджують чайовими в кінці. Тому гіди із захопленням та цікавістю подають інформацію. В Цюриху є різні тури тривалістю до 2-х годин. Тому, перебуваючи у місті кілька днів, можна відвідати кілька різних.
- Зайти на оглядовий майданчик або піднятися на вежу будь-якої церкви, щоб побачити місто з висоти. Раджу зайти на оглядовий майданчик Lindenhof — це сквер, що знаходиться над рікою на природному пагорбі. Кажуть, з цього пагорба і почалося місто Цюрих.
- Подивитися мистецтво у музеї Kunsthaus. Рекомендую йти у музей в середу — це день відкритих дверей, тому Kunsthaus працює безкоштовно для всіх. Стандартна ціна 16 франків ($16). Колекцію музею дуже хвалять, тоді чому би не подивитися Ван Ґоґа, Моне або Мане?
- Зайти у шоколадний бутік. Шоколад є найбільшою статтею експорту Швейцарії. Там винайшли молочний шоколад ще у 19 ст. Полиці шоколадних бутіків ломляться від солодкого. Можна купити шоколад з горішками, фруктами, ягодами, чорний, білий — будь-який, що лиш можна уявити. Єдина порада — якщо ви любите просто чорний або молочний, без додатків, то у звичайному супермаркеті він коштуватиме в рази дешевше.
- Покататися на човні по Цюрихському озері. Озера не можна оминути, бо в нього впирається історичний центр міста. Тут гарно як просто пройтися або проїхатися вздовж велосипедом, так і зробити водну прогулянку на катері.
День 5. Рейнський водоспад.
Він знаходиться на відстані лише 60 км від Цюриха. Рідко зустрінеш більш бурхливі ділянки річок, як тут на Рейні. Колір води настільки бірюзовий, що здасться, наче потік — це сотні тисяч дорогоцінних камінців.
До води можна підійти дуже близько. Для цього побудовані спеціальні платформи-майданчики. А ще можна під'їхати човном до невеликої скелі, що знаходиться прямо посеред водограю та розділяє його навпіл. Вхід $5.
День 6. Гларнські Альпи.
Як тільки звернеш з траси в гори, відразу помічаєш сільські будинки, а з вікон машини добре чути запах коров'ячого гною. Звідусіль відкривається вигляд на зелені пагорби та чути дзвін дзвіночків, що вішають коровам, аби ті не загубилися.
Традиційні сільські будинки у Швейцарії ще з 17-19 століть. Це — триповерхові дерев'яні споруди, з низькими стелями та ще оригінальними балками з багаторічними тріщинами та сімейними спогадами. Раніше, а подекуди й зараз, в таких будинках жили фермери. Перший поверх займала стайня. Далі на трьох поверхах розміщалася сім'я — від бабусь до онуків. Зараз різні поверхи чи кімнати можуть знімати різні люди.
У моєму ідеальному плані ми повинні були поїхати в Гларнські Альпи, щоб зробити там кілька невеликих денних походів. Але, хоча ми були в розпал літа — у серпні, погода в горах була погана: був сильний дощ з вітром, температура впала до +7. До такого ми не були готові.
Гларнські гори у Швейцарії відносно недалеко від Цюриха. Через хребет проходить траса. Туди можна доїхати машиною та піти в радіальні походи на кілька вершин та озер.
День 7. Ліхтенштейн.
У мене не було ніяких очікувань від Ліхтенштейну. Шоста найменша держава у світі площею не більше 160 км².
У Ліхтенштейні править князь і живе він у старовинному замку. В країні ходять швейцарські франки, як офіційна валюта. І де-не-де приймають євро. Князівство не має власної армії та кличе на допомогу швейцарську, коли треба. Тут надзвичайно низький рівень злочинності. Якщо злочинця засуджують строком понад два роки, його відправляють сидіти в Австрію.
Найбільший експорт країни — вставні щелепи.
Раз на рік всіх мешканців країни запрошують у замок на святкування дня народження князя. Населення країни 37 тисяч людей. Уявляю, навіть, якщо приходить 10%, стіл треба накрити ще той.
Чи варто заїжджати в Ліхтенштейн?
Скажу відверто, країна маленька. Природою не відрізниш від Швейцарії — навколо гори та ріки. Але столиця Вадуц сильно мене вразила. Найсучасніша столиця, в якій мені довелося побувати. Це відображається у тротуарах, фасадах будівель, підібраних матеріалах та кольорах в архітектурі. У Вадуці надзвичайно органічно поєднується одне з іншим в оформленні громадських міських просторів. По місту розставлені скульптури сучасного мистецтва. І вони надзвичайно гармонійно вписані навіть у старі вулиці.
Що подивитися в Ліхтенштейні?
- Раджу прогулятися вулицями Вадуца. Місто невелике та затишне.
- Піднятися на пагорб, де розташовано замок князя.
- Зайти у музей сучасного мистецтва. Вірю, що майбутнє — за містами, в яких буяє культура.
- Відвідати музей марок. У Ліхтенштейні знаходилася фабрика з виготовлення поштових марок.
- Поїхати в гори.
Ціни у Швейцарії не настільки вищі за інші європейські країни. Особливо, якщо подорожувати машиною.
Авто на 4 дні вийшло $164. Ще 63$ ми віддали за пальне. Це $54 за день. Якщо подорожувати вдвох, це майже вдвічі дешевше, ніж з'їздити з Цюриха до Люцерна потягом. Залізниця розвинена, але ціни високі (вказані у два боки):
Аеропорт-Цюрих - $7,2;
Цюрих-Люцерн - $50;
Цюрих-Рейнський водоспад - $46;
Цюрих-Вадуц - $80.
Квитки на громадський транспорт в містах я не купувала. Спеціально шукала житло в пішій доступності від центру. Частину подорожі ми з чоловіком жили у нашого друга, а іншу — в Цюриху. Знімали кімнату через сервіс Airbnb у симпатичній квартирі в хіпстерському районі 30 хв пішки від центру за $58 за ніч. Середні ціни на житло не в центрі — $70-130 за добу.
У ресторанах ціни стартують від $16 за вегетаріанську страву і від $20 за м'ясну. Навіть німецькі ковбаски, які в Берліні коштують 2,5 євро, тут — по 10 євро.
Натомість ціни в супермаркеті мене не здивували. Раджу робити покупки в дисконтній мережі ALDI. Молоко - від $1,2, яйця - від $2 за 10 шт., сир - від $1,5-2 за 350-400 г, мюслі - від $1,5 за 1 кг, м'ясо - від $7-9 300-500 г.
Обов'язково скуштуйте хліб у Швейцарії — він дуже запашний та зі скоринкою.
Авіаквитки у Швейцарію недешеві. Іноді під час розпродажу у МАУ можна знайти від $100 у два боки з Києва.
Я літала Wizzair в Берлін, далі EasyJet до Цюриха. Мої квитки обійшлися $120 туди-назад.
Коментарі