Кримських татар репресують ті, хто бився за "Новоросію" ще до анексії

Переможці, які програли

У Криму затримали Еміля Курбедінова. Адвоката, який всі роки після анексії витягує людей із рук російської системи. Шиють екстремізм за пост у Facebook від 2013 року.

За цей пост в січні 2017-го Еміль вже отримував 10 діб арешту. Журналіст Антон Наумлюк пише, що різниця лише в тому, що тоді цей пост виявили в мережі "ВКонтакте". Справа стара, а соцмережа нова. Тому справу теж вирішили оновити, - пише Павло Казарін для "Крим.Реалії".

Можливо, причина в тому, що Еміль Курбедінов був серед тих кримських адвокатів, хто першими зголосився захищати полонених українських моряків.

Курбедінов був серед тих кримських адвокатів, хто першими зголосився захищати полонених українських моряків

Можливо, причина в тому, що він і його колеги давно стали скалкою для російського правоохоронного голему.

Можливо, причина в тому, що він – кримський татарин. А, швидше за все, все разом.

Цікава деталь. Експертний висновок про екстремізм поста адвоката Курбедінова писав Андрій Нікіфоров. Кримський політолог, який тепер доводить, що "універсальний ісламський прапор", зображений у пості, "жодна організація, крім "Хізб ут-Тахрір" не використовує". Втім, Андрію Нікіфорову не звикати, для нього це, як мінімум, дев'ята справа проти кримських татар і мусульман, у якій він бере участь як експерт.

Антон Наумлюк пише про те, що ще 1995 року Нікіфоров виступав із доповіддю "Новоросія як геополітичне ядро майбутньої Росії". 2014-го він же заявляв, що "кримські татари, на відміну від кримчан інших національностей, вкрай неоднозначно сприйняли повернення Криму до складу Росії. Деякі – вороже, деякі – насторожено". І що як фронди стали "демонструвати свою етнічність" – прапорами і символікою. Рік по тому – 2015-го – Нікіфоров напише, що "соціальна база антиросійських настроїв є в Криму тільки в кримськотатарському середовищі".

Знаєте, я ж пам'ятаю експерта Андрія Нікіфорова. Доля нерідко з ним зводила в різні довоєнні роки. Просто тоді він намагався заретушувати Україну на мапі світу, а тепер намагається зробити те ж з кримськими татарами.

Для таких, як Нікіфоров, головна проблема Януковича була в тому, що він недостатньо Путін. А недолік Радянського Союзу – він не остаточно русифікував українців

Для таких, як він, головна проблема Януковича була в тому, що він недостатньо Путін. А недолік Радянського Союзу – в тому, що він не остаточно русифікував українців. Вони всі були на війні ще тоді, коли Росія її офіційно не розв'язала.

А потім сталася анексія, і вони стали ще завзятіше відстоювати символ віри. І тепер уже головний докір Путіну з їхнього боку – це те, що він недостатньо Путін. І те, що ще не ділить танковими клинами сусідню країну на зони окупації.

І найдивніше в тому, що всі ці люди живуть у мирі з самими собою. Тому що звикли сприймати себе як переслідувану меншину. Скаржилися на українізацію в ті роки, коли Крим чув державну мову лише з екранів кінотеатрів. Билися за "Новоросію", коли інша країна і терміну такого не знала.

У цьому сенсі вони абсолютно цілісні. І пишуть свої експертні висновки навіть не за гроші (ну або не тільки за них), а за покликом серця. Повністю переконані, що вони на самому передньому краю окопів захищають крихітну Росію від гігантського левіафана. Одне щупальце якого пофарбовано в кольори кримськотатарського прапора, інше – жовто-блакитне, а третє – ліберально-правозахисного.

Вони наполегливо переконують себе, що вони – це меншість. Що навколо – полчища і армії. Що світ налаштований проти Росії, а вона всього лише відбивається. Вважати себе меншиною – дуже зручно, тому що це ставить тебе в сильну етичну позицію. Дозволяє виправдовувати будь-які дії, тому що "а як інакше?". Тому що "а ля гер ком а ля гер", і взагалі "не ми перші почали".

Януковича 2010-го вибирали саме вони. Того самого Януковича, від злодійкуватості і тупості якого під кінець втомилися навіть у Кремлі

Їм неможливо пояснити, що першими почали саме вони – навіть якщо взяти за точку відліку не анексію, а Майдан. Тому що Януковича 2010-го вибирали саме вони. Того самого Януковича, від злодійкуватості і тупості якого під кінець втомилися навіть у Кремлі.

Це був їхній політичний вибір – зробити президентом людину, яка перетворила країну в кримінальну вотчину. Яка крала швидше, ніж встигала брати в борг. Яка дратувала усіх настільки, що змогла об'єднати проти себе всю країну. У цьому сенсі Майдан став результатом їхнього політичного вибору. І звинувачувати їм, крім себе, нікого.

А ще їм неможливо пояснити, що ця меншина – це не вони, а ті, з ким вони воюють. Кримські татари, яким закидають недостатню любов до триколора. Українці, які намагаються вирватися з обіймів імперії. Всі ті, хто намагається відстояти право на особливу думку і почуття власної гідності. Їм неможливо це пояснити, тому що це позбавить цих людей п'єдесталу. І вони ризикують виявити, що Д'Артаньян у цій ситуації – адвокат Еміль Курбедінов. А вони – ні.

Утім, вони можуть вважати себе нормою. І намагатися відмовити в цьому всім іншим. Курбедінову. Сенцову. Балуху. Людям із кримськотатарськими, українськими та російськими прізвищами, які в ситуації етичного перелому вибрали ту сторону, що не обіцяє їм посади і кар'єри. Які зробили те, завдяки чому одні залишаються в пам'яті і підручниках. А інші – ні.

Copyright © 2018 RFE/ RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Леся Миськів Засновниця БО "Право на щастя"
Роман Безсмертний Політик, дипломат
Дмитро Бондар Підприємець
Погода