Щастя пахне бузком і варенням із троянд. Біда – горілими шинами і снігом
Слова треба економити
Я завжди надавала значення словам. Не тому, як людина одягнена чи як виглядає, які у неї особливі прикмети чи колір волосся – все це для мене ні про що. А от слова, фрази, інтонації – важливі.
Одного разу навіть не впізнала жінку, з якою ми кілька разів перетиналися в різних компаніях. Просто вона там завжди мовчала. Розмовляв її чоловік. От до нього і була прикута увага. І тому я її не запам'ятала…
А тут, зовсім нещодавно, зрозуміла, що слова можна економити. І треба економити. Іноді найпростіший запах, аромат пробуджує цілий ряд асоціацій і образів. І повертає тебе раптово туди, де ти хотіла би бути. Або ж, навпаки, звідки ти ледве вирвалась і не хочеш нічого пам'ятати.
Іноді запах повертає тебе раптово туди, де ти хотіла би бути. Або ж, навпаки, звідки ти ледве вирвалась
Мама – це м'ята, селера і чорнобривці.
Одеса пахне піонами, солодкою акацією і травневою полуницею.
Дитинство пахне любистком (у нашої сусідки ріс кущ), кавунами, виноградом Ізабелла і мокрим кошеням.
Онуки – яблуками, топленим молоком і абрикосами.
Дорога пахне пилюкою, прибитою весняним дощем, свіжоскошеним сіном і трохи агрусом.
Біда пахне горілими шинами, безнадією і снігом. Як в 2014-му.
Горе пахне восковими свічками і корвалолом.
Любов пахне жовтими грушами, сливами Ренклод і іноді перезрілими ліліями.
Щастя - це аромат бузку, морських хвиль і варення з троянд.
Подружки пахнуть здобними булочками, кавою і білим вином.
Свято пахне мандаринами, сосновими гілками і холодцем.
А чим пахне ваше щастя?
Зоя Казанжи, для Gazeta.ua
