Американські фермери у кінці ХІХ ст. хотіли того ж, чого українці хочуть зараз

У громадському середовищі чомусь не прийнято говорити про інтереси. А дарма

Якщо ви соромитеся захищати свої інтереси – то програєте тим, хто їх захищає.

Трохи історії. У кінці 19-го століття, як пише Джон Б. Джудіс у своєму "Великому вибуху популізму", група канзаських фермерів вирішила, що Республіканська та Демократична партії США не захищають їх інтересів.

У США того часу була криза. Особливо відчутна для фермерів. Засуха серйозно вдарила по урожаях. Але найбільш образливим у цій ситуації було те, що залізничники-монополісти підняли ціни на транспортування аграрної продукції.

На той час у владних партіях уже були свої клани. Тому американські фермери почали побудову класичного низового руху – кооперативи, профспілки, а згодом – власна політична сила. Цих людей не можна було назвати соціалістами. Ні, вони хотіли того ж, що хочуть українці у 2018 році – регулювання діяльності монополістів, регулювання вартості грошей і боротьба зі спекуляціями. За рівні можливості та проти "грошових мішків".

Вони лобіювали закони. Проводили зустрічі з професійними асоціаціями та шукали партію, яка висловить їх вимоги. Далі прихильники ідей створили Народну партію, а їх ідеї стали мейнстрімними.

Кінець 2018 року ставить перед громадським суспільством чітку потребу шукати відповіді на болючі питання у програмах кандидатів. А якщо їх там немає – не соромитися бути незручними та ставити їх.

Ігнорувати передвиборні обіцянки кандидатів – помилка

Ігнорувати передвиборні обіцянки кандидатів – помилка. Потрібна лише одна поправка. Відповідальність за дотримання цих програм.

Кандидати на пост президента не мають соромитися звертатися до спеціалістів для розробки програм.

Щонайменше, тоді з'являється привід для дискусії. Нещодавно об'єктом критики Vox Check стала програма "Нового курсу" Юлії Тимошенко. Аналітики написали, що ідеї почерпнуті з робіт аналітичного центру "Оптіма". Хоча в самому тексті документу було чітко вказано, що серед авторів є співробітники згаданої організації, отже плагіату за фактом не було.

Опустимо той факт, що серед членів наглядової ради Vox Check є люди близькі до керівництва НБУ. Сподіваємося, що вони професійно слідкують за фактами та не втягуються в політичну боротьбу, хоч такі тенденції проглядаються. Врешті-решт, це їх особиста думка.

Щодо предметної критики вдався хіба Тимофій Милованов, який поставив, зокрема, питання про згадане у програмі податково-бюджетного стимулювання з фінансуванням за рахунок емісії чи державного боргу та кореляцію положення про співпрацю з міжнародними організаціями при збереженні мораторію на продаж землі.

Таким чином, наразі є одна програма, яку намагаються публічно дослідити та знайти в ній розбіжності.

Кандидатів наразі критикувати щодо бачення майбутнього важко. Вони просто його оминають

На жаль, інших кандидатів наразі критикувати щодо бачення майбутнього важко. Вони просто його оминають. Порошенко, наприклад, концентрується на комунікації своїх досягнень у зовнішній політиці.

Політику робить організована сила. Тобто та, яка розуміє як скооперуватися, може розподілити ролі в команді та показати себе елітам. Так, для початку саме елітам.

Чому слогани пишуть в основному для людей похилого віку? Бо вони регулярно ходять на вибори. Вони цікаві з точки зору маркетингу.

Необхідно знаходити підходити до роботи з ними та навчатися переконувати їх.

Якщо ви і ваша спільнота збираєтеся реально вплинути на владу, то поняття "не наша цільова аудиторія" не існує. Існують ті, хто точно не ваш, хто вагається, хто стовідсотково ваш.

Основна боротьба за тих, хто вагається та збереження тих, хто ваші.

Коаліції громадських організацій – інструмент підриву "елітарності" старих еліт

Коаліції громадських організацій – інструмент підриву "елітарності" старих еліт. Вони будуть рахуватися з тими, хто готовий генерувати цікаві змісти та організовувати роботу. Доведено молодими депутатами на виборах-2014 року.

Таким чином вимальовується карта політичних дедлайнів.

2019 рік, весна – робота та співпраця зі штабами кандидатів на пост президента. Набуття досвіду та контактів.

2019 рік, осінь. Спроби боротьби за парламентські округи та місце в списках. Створення потужних коаліцій із тих, хто поки не пройшов у парламент.

2020 рік – вхід у місцеві ради та підготовка до наступного електорального циклу.

Фантазії існують лише там де немає плану, бачення та дедлайнів.

Петро Охотін, для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Олена Косенко Психолог
Ольга Горбань Психолог
Олександр Скакунов Засновник освітньої платформи Zero to Hero
Зоя Казанжи Журналістка, медіа-тренер, письменниця
Олексій Кущ Фінансовий експерт
Погода