Навіщо Путіну Києво-Печерська лавра

Про новий виток російсько-української церковної війни

Російсько-українська церковна суперечка перемістилася з чисто духовної в майнову сферу.

Виступаючи 31.07.2018 на телеканалі "Прямий" глава УПЦ Київського патріархату Філарет заявив, що після визнання єдиної Української православної церкви їй передадуть і Києво-Печерську, і Почаївську лаври.

"Ніякої власності Московський патріархат в Україні не має. Києво-Печерська лавра, Почаївська лавра - чия це власність? Української держави. І держава передала свою власність в користування українській церкві Московського патріархату. Але коли буде тут українська церква визнана, то лаври - і одна, і друга - будуть передані українській церкві", - пояснив патріарх Філарет.

Відповідь патріарху Філарету від імені Української православної церкви Московського патріархату дав прес-секретар цієї організації Василь Анісімов: "Філарет, відлучений від церкви за численні церковні злочини, може розпоряджатися тільки тієї власністю, яку вони, розкольники, самі створили - наприклад, храм десь побудували". "Заяви Філарета абсолютно абсурдні і безглузді з юридичної точки зору", - повідомив Анісімов, і на доказ прав Московської патріархії на нерухомість в Києві вдався до аналогій: "Кожна власність має свою історію, це юридичний термін. Якщо ваш будинок відібрали, то цей будинок потім повернуть вашому синові, але ніяк не всім бажаючим його отримати. І при чому взагалі тут автокефалія?".

Києво-Печерська лавра була створена в 1051 році, а про містечко Москов вперше мигцем згадується в Іпатіївському літописі в 1147 році, тобто через майже сторіччя

Автокефалія тут, безсумнівно, ще як при чому, оскільки, якщо розглядати Києво-Печерську лавру не тільки як православну святиню і об'єкт культурної спадщини, а як нерухомість, то вона знаходиться у власності держави Україна, яка має право своєю власністю розпоряджатися, в тому числі і передавати її в користування тій чи іншій організації. І щодо історії Василь Семенович марно згадав, оскільки Києво-Печерська лавра була створена в 1051 році, а про містечко Москов вперше мигцем згадується в Іпатіївському літописі в 1147 році, тобто через майже сторіччя. Так що представникам Московського патріархату в цій суперечці про нерухомість історію краще не чіпати.

Що ж стосується отримання автокефалії для Української православної церкви, то цей процес виявився довшим і важчим, ніж очікувала влада України і зокрема Петро Порошенко, який обіцяв томос про автокефалію до дня 1030-річчя хрещення Русі.

Варфоломій не раз займав антимосковську позицію. Але вщент посваритися з Гундяєвим, а точніше, з Путіним Вселенський патріарх явно не має наміру

Вселенський патріарх Варфоломій Перший, чийого томосу марно чекав Петро Олексійович, чоловік дорослий (78 років) і тертий. З Москвою має складні відносини, оскільки не раз займав антимосковську позицію і в ситуації з Естонською православною церквою, і щодо милої серцю Кремля концепції "Москва - третій Рим", яку Варфоломій Перший обізвав "богословськи неспроможною". Але вщент посваритися з Гундяєвим, а точніше, з Путіним Вселенський патріарх явно не має наміру. Так що жаданого томосу про автокефалію найближчим часом Україні чекати не слід.

До того ж досвід вербування у Путіна великий, і майстерність ця у нього з роками зростає. Процес шредерізації еліт цілком успішно впроваджується і в церковне середовище. Весь світ спостерігав за дружньою бесідою Путіна і патріарха Олександрійського і всієї Африки Феодора 2-го під час хресного ходу на святкуванні 1030-річчя хрещення Русі. Після чого Феодор заявив в інтерв'ю РІА Новинам, що "Олександрійський патріархат згоден з думкою РПЦ про те, що політичному тиску не можна піддаватися". І додав: "Коли розділяються держави, а потім і Церква - це неправильно". І тут же розповів про свою любов до Росії, згадав, як він більше 30 років тому, ще за часів СРСР служив екзархом в Одесі. Правда, чомусь заявив, що це була Росія ...

Україна, на відміну від Росії, не авторитарна держава і єдності думок тут немає, і не буде. Тому в українських політиків щодо церковної війни непростий вибір

Судячи з опитувань соціологів служби SOCIS за автокефалію Української православної церкви виступають 32% громадян України, проти - 21%, 19% нічого про це не знають, решта вагалися з відповіддю. Україна, на відміну від Росії, не авторитарна держава і єдності думок тут немає, і не буде. Тому в українських політиків щодо церковної війни непростий вибір. Оскільки її продовження не обіцяє швидкої перемоги, а здавати повністю "церковний фронт" теж не можна.

Якщо Київ відступить, в Україні буде наростати вплив гундяївської п'ятої колони

Для Путіна ця церковна війна в будь-якому випадку вигідна. При її загостренні він на повну потужність врубує свої інформаційні знаряддя, які на весь світ будуть кричати про утиски прав віруючих бандерівським режимом. У разі, якщо Київ відступить, в Україні буде наростати вплив гундяївської п'ятої колони.

В ідеалі європейський вибір України мав би супроводжуватися посиленням світського характеру держави і поступовим зменшенням впливу будь-якої церкви на суспільство. На жаль, в умовах війни процес секуляризації гальмується, так що на російсько-українському церковному фронті в найближчому майбутньому змін не очікується.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Остап Українець Письменник, перекладач
Максим Кияк Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"
Тарас Чмут Голова правління "Українського мілітарного центру"
Надія Романенко Керівниця проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Тарас Антипович Письменник, сценарист
Погода