Україна проти корупції – 2:1

Чи втримається тенденція після виборів 2019 року?

Україна після Євромайдану зекономила приблизно $6 млрд завдяки боротьбі з корупцією. Про це йдеться у звіті Інституту економічних досліджень і політичних консультацій. Хоча очільник Інституту Ігор Бураковський визнає, що ця оцінка доволі консервативна і справжня сума може бути суттєво більшою.

Українці мають пишатися тим, що вони продемонстрували свою здатність боротися з корупцією. Бураковський переконаний, що справжнє випробування для політичних сил на виборах 2019 року полягатиме в тому, чи зможуть вони визнати ці позитивні зміни. Чи, навпаки, використають популістську риторику, критикуючи все, пов'язане з Петром Порошенком, аби тільки здобути владу.

Автори звіту неодноразово попереджають, що реформам, здійсненим в Україні після 2014 року, можна дати задній хід. Це здебільшого залежатиме від того, кого оберуть на виборах наступного року. Чи зможуть ці політичні сили зміцнити та продовжити вже здійснені реформи та зміни, щоби до виборів 2024 року вони стали незворотними.

Газовий сектор – колись "дійна корова" для українських президентів – реформовано. Нафтогаз більше не з'їдає 5% ВВП завдяки субсидіям. Натомість став найбільшим платником податків до державного бюджету. Це стало можливим завдяки якісним змінам у системі управління Нафтогазу, удосконаленню законодавчої бази для функціонування газового ринку відповідно до принципів ринкового ціноутворення, диверсифікації джерел імпорту енергоносіїв, а також зменшенню корупційної ренти внаслідок скорочення різниці між низькими комунальними тарифами і високими цінами на газ. Згідно зі звітом, це дозволило зберегти $3 млрд потенційних державних втрат щорічно.

Реструктуризація Нафогазу, згідно з вимогами Третього енергетичного пакету ЄС, відокремить від нього трубопроводи та підземні газосховища. Нафтогаз збереже контроль над найбільшою газовидобувною компанією України "Укргазвидобування". Популісти з "Батьківщини" й Радикальної партії критикують багато з цих реформ газового сектору. У тому числі намір передати в зовнішнє управління (не плутати з приватизацією) трубопроводи, якими зараз керує новостворена компанія "Магістральні газопроводи України". Хоча предача газопроводів у зовнішнє управління дозволить залучити іноземні інвестиції, збільшити прозорість газового сектору й посилити конкуренцію на внутрішньому ринку.

Прогрес помітний і у сфері дерегуляції, спрямованої на усунення бюрократичних перепон для бізнесу завдяки спрощенню регуляторних процедур. Рейтинг України згідно з Індексом легкості ведення бізнесу Світового банку покращився з 112 місця у 2012 році до 76 місця у 2018-му. Це завдяки зменшенню кількості обов'язкових ліцензій і дозволів та спрощеному адмініструванню податків. Зі 112 пунктів урядового плану заходів щодо дерегуляції 57 уже впровадили.

Закриття податкових дір стало можливим завдяки запровадженню електронного адміністрування податку на додану вартість, автоматичного відшкодування ПДВ та системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків. Було здійснено низку заходів із метою припинення діяльності конвертаційних центрів, які використовували для відмивання коштів. Міністерство фінансів запровадило автоматичний електронний реєстр відшкодування ПДВ, аби отримати більший контроль за сферою, яка завжди була вельми вразливою до корупції.

До Євромайдану ще одним клондайком корупції були публічні закупівлі. У грудні 2015 року парламент ухвалив закон "Про публічні закупівлі", який відповідав стандартам ЄС і зобов'язав усі центральні органи державної влади й держпідприємства здійснювати закупівлі на суму понад 50 тис. грн через систему ProZorro.

Через ProZorro продали активи збанкрутілих банків. Цю систему використають для приватизації малого й середнього бізнесу. Завдяки ProZorro було збільшено прозорість публічних закупівель і закрито велику корупційну дірку, дозволивши Державній аудиторській службі здійснювати ефективний моніторинг нової системи.

У травні 2016 року система ProZorro стала переможцем на тогорічному конкурсі World Procurement Award.

У 2014 році Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації перетворили в Державне агентство з питань електронного врядування. Того ж року запустили Єдиний державний веб-портал відкритих даних, який станом на січень 2018 року налічував 28 тис. наборів даних від приблизно 2 тис. розпорядників інформації.

У квітня 2015 року Верховна Рада внесла зміни до закону "Про доступ до публічної інформації", а в липні 2016 року ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції". Доступ до державних витрат став набагато прозорішим завдяки обов'язку всіх розпорядників державних коштів публікувати відповідну інформацію на Єдиному веб-порталі публічних коштів.

Україна стала першою країною, що приєдналася до Глобального реєстру бенефіціарних власників, обігнавши багато європейський і північноамериканських країн за рівнем розкриття інформації про власників бізнесу й майна. Українське законодавство про бенефіціарних власників випереджає світові стандарти прозорості та є прогресивнішим, ніж ухвалена Директива ЄС щодо відмивання коштів, яка вимагає від країн-членів створити реєстри кінцевих власників.

У ЄС, на відміну від України, доступ до такої інформації може бути обмежено онлайн-реєстрацією, сплатою адміністративних зборів і необхідністю пояснювати мету пошуку цих даних. У США подібного закону навіть не ухвалили: на розгляді Сенату знаходиться відповідний законопроект S. 1454. Україна випереджає багато країн за рівнем розкриття інформації про законопроекти (7-е місце), публічні закупівлі (11-е місце) і державну статистику (38-е місце).

З 2014 року Україна успішно впровадила реформи у двох сферах, дотичних до боротьби з корупцією:

1. Ліквідація джерел масштабної корупції.

2. Створення нових антикорупційних інституцій.

Третя важлива реформа – забезпечення відповідальності представників українських еліт перед законом (якої, як ми маємо пам'ятати, не було ні в царській Росії, ні в Радянському Союзі) – має стати наступним завданням антикорупційних зусиль. Чи буде її реалізовано, залежить від результатів президентських і парламентських виборів 2019 року, під час яких популісти загрожуватимуть зруйнувати здобутки українських реформ.

Вибори 2019 року дадуть відповідь на два питання.

По-перше, чи буде втілено в життя третій аспект антикорупційної реформи. Президент України, обраний у 2019 році, більше не зможе шукати виправдання, чому в країні досі немає кримінальних процесів проти представників еліт.

По-друге, чи пройде Україна відомий тест двократної зміни влади, запропонований американським науковцем Самуелем Гантінгтоном. Якщо перемогу на наступних виборах здобудуть прихильники демократичних реформ і європейської інтеграції, як це трапилося у 2014 році, до 2024 року Україна стане європейською демократичною країною. У такому разі на виборах 2024 року ні внутрішні популісти, ні зовнішні агресори не зможуть зупинити інтеграцію України в Європу.

Тарас Кузьо, для Gazeta.ua