Мій заповіт

Держава, яка не дає жити своєму народу, теж довго не житиме

Два роки тому рано вранці я здригнувся від того, що сталося - Павла Шеремета підірвали в машині. Його вбивць досі не знайшли.

Шеремет, як і будь-який журналіст, хотів змінити світ на краще. Таємний комітет відправив його в інший світ і зараз готує для мене подібну пастку. Як і Шеремет, я також хотів зробити світ кращим. Але не зміг. І тепер, напевно, повинен бути готовим до відходу в інший світ. Я спокійний, тому що ще маю можливість написати заповіт.

17 липня українська преса опублікувала список опозиційно налаштованих турецьких підданих, приречених на примусове вивезення з України до Туреччини. Є там і моє ім'я. Видати цих людей вимагає Ердоган. Українські органи ніяк не відреагували і не прокоментували цю інформацію. Знаходиться в чорному списку і постійно отримувати погрози з боку турецької громади в Україні - вкрай тривожно і небезпечно для мене і моєї родини.

Знаходиться в чорному списку і постійно отримувати погрози з боку турецької громади в Україні - вкрай тривожно і небезпечно для мене і моєї родини

Чому Ердоган став ворогом?

Працюючи журналістом, і намагаючись доносити інформацію об'єктивно, останні п'ять років, я постійно стикався з тиском прихильників Ердогана, тому що не підтримую його в досягненні мрії про "халіфат" і "султанат" і не пропагую його політику в своїх статтях.

Усе почалося в 2013 році з корупційного скандалу в Туреччині, в якому була замішана верхівка влади. Коли Ердоган був ще прем'єр-міністром. Тоді я став отримувати перші погрози. А посольство Туреччини в Києві, яке раніше нагороджувало мене за заслуги, оголосило терористом за статті, в яких я не підтримую Ердогана. Нині влада Туреччини використовує всі можливості, щоб забруднити мою репутацію, як в турецькому, так і в українському суспільстві.

Влада Туреччини використовує всі можливості, щоб забруднити мою репутацію, як в турецькому, так і в українському суспільстві

Посольство Туреччини не видає жодних офіційних довідок і документів ні мені, ні моїй родині. Пояснює це тим, що для нас система не працює. Через страх довільного затримання, я не був на батьківщині з 2015 року. Більшість моїх родичів вірять хибним, необгрунтованим і безглуздим звинуваченням Ердогана в тероризмі, тому порвали відносини зі мною.

Я покинув Туреччину в 17 років. Ніколи не вчиняв жодних правопорушень ні в Туреччині, ні в Україні. Намагаюся не порушувати ні закони Бога, описані в Біблії і Корані, ні міжнародні закони. Тепер же мене хочуть позбавити волі і змусити мовчати. Але для мене краще жити без хліба, ніж жити без свободи! Краще померти, ніж підкорятися жорстокому режиму Ердогана! Віддаю перевагу тисячу разів померти, ніж вибачитись перед Ердоганом за написані статті! Та й судячи з погроз, які я отримую від турецьких підданих в Україні, мені залишилося недовго.

Краще жити без хліба, ніж жити без свободи! Краще померти, ніж підкорятися жорстокому режиму Ердогана!

Якщо мене вб'ють в Україні, то попрошу, не робіть розтину. І так буде відомо, хто це зробив. Ні в якому разі, не передавайте моє тіло турецькій державі. Нехай похоронну молитву проведуть в мечеті Ар-Рахма. Хочу бути похованим на мусульманському кладовищі на Татарці. Бажаю, щоб було написано у мене на могильному камені: "Всі люди - брати в цьому світі, поважайте один одного".

Прошу не називати моїм ім'ям вулиць, як у випадку з Гонгадзе. Не повідомляти офіційно про мою смерть Республіці Туреччини, державі, які розставляє мені пастки. Державам, які не дають жити своєму народу, теж довго не жити.

Юнус Ердогду, для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Олена Косенко Психолог
Ольга Горбань Психолог
Олександр Скакунов Засновник освітньої платформи Zero to Hero
Зоя Казанжи Журналістка, медіа-тренер, письменниця
Олексій Кущ Фінансовий експерт
Погода