Про Іллю Муромця, футбол і фашистів

Російський телевізор породжує страховиськ

Російське телебачення — це гігантський монстр. Воно переробляє на потерть мізки десятків мільйонів і перетворює на мерзотників десятки тисяч співробітників, які займаються обслуговуванням цього монстра.

У Росії 20 загальноросійських обов'язкових загальнодоступних телеканалів. І майже кожен із них може пишатися своїми власними генераторами ненависті, які, можливо, і поступаються соловйовим-кисельовим за об'ємом приголомшуваної аудиторії, однак анітрохи не слабші за концентрацією злості до навколишнього світу і ксенофобії.

Телеканал "СПАС", власником якого є Московська патріархія, почав отруювати мізки росіян в 2005 році. У 2013-му увійшов до двадцятки загальноросійських загальнодоступних телеканалів. Головний контент мовлення — мракобісся і ксенофобія. Серед головних облич цього телеканалу: протоієрей Дмитро Смирнов, відомий своєю любов'ю до насильства і середньовічним клерикалізмом, євроазієць Олександр Дугін, чиї погляди важко оцінити інакше, ніж фашистські, і професор філософського факультету МДУ Олександр Щипков.

Філософ Щипков веде на телеканалі "СПАС" авторську програму, яка називається "Щипков". Крім того, він ще член Суспільної палати РФ, радник голови Держдуми, перший заступник голови Синодального відділу із взаємодії церкви з суспільством та ЗМІ і багато іншого. Одним словом, Олександр Володимирович у вільний від любомудрія час займається, за порадою Карла Маркса, зміною світу на краще.

Остання програма "Щипков", яка вийшла минулого тижня, називалася "Про Іллю Муромця, футбол і фашистів". Наприкінці програми вигляд у філософа Щипкова був умиротворений і благосний. Філософ Щипков явно був переконаний, що після його передачі світ змінився на краще. І з ним важко не погодитись, оскільки, подивившись програму "Щипков", світові нічого іншого не залишалося, окрім як здригнутися і бігти в напрямі якомога далі від цієї гидоти, тобто в кращий бік.

Головне в Іллі Муромці, на думку філософа Щипкова, це те, що він не українець, а росіянин. Відмітаючи зазіхання громадян України на Іллю Муромця, філософ Щипков заявив, що не потерпить розділення "русского мира" і що абсолютно не важливо, де народився багатир — у Чернігові чи в Муромі, оскільки на його думку, "Чернігів таке саме російське місто, як і Муром".

Відвоювавши Іллю Муромця в України, філософ Щипков переключився на футбол, у якому його особливу увагу привернула гра російської збірної проти збірної Хорватії. Цей матч дивилися десятки мільйонів людей, його результати коментували спортивні оглядачі, політики і пересічні вболівальники. Але жоден із них не проник у суть цієї події так глибоко, як це зробив філософ Щипков. "Що сталося?", — запитав філософ, ніби запрошуючи глядачів разом із ним замислитись над глибинним сенсом тієї події, яка сталася 7 липня в місті Сочі. І ті, хто думав, що цього дня грали у футбол дві команди і збірна Росії програла збірній Хорватії, були осоромлені. Філософ Щипков вичекав паузу і проголосив голосом пророка: "Вони — загинули!". І повторив, ще більше підвищивши голос: "Вони загинули, воюючи за Батьківщину!".

Те, що весь російський телевізор постійно проводив паралелі між КС-2018 і ВВВ, це не новина. Але щоб побачити трупи російських футболістів після гри з хорватами, тоді як телевізор показував, як ці загиблі весело і радісно приймають привітання вболівальників, треба мати особливий зір, який має лише один філософ Щипков.

Але філософ Щипков не обмежився констатацією загибелі російської збірної. Це був лише зовнішній шар його філософської умоглядності. Думка філософа Щипкова проникала дедалі глибше, і там, у самій глибині, йому відкрилось ось що: "Коли наші грали з хорватами, це була гра з фашистами!". До обґрунтування цієї тези філософ Щипков підійшов з усебічністю вченого і пристрасністю проповідника. "Хто такі хорвати?" — запитав філософ Щипков аудиторію. І, оскільки аудиторія не змогла відповісти, філософ Щипков пояснив: "Хорвати — це ті самі серби!". Після чого почав розповідати про звірства, які здійснювали ці серби, які перетворилися на хорватів, майже вісім десятиліть тому. Частина того, що повідав філософ Щипков про злочини хорватського режиму в 40-х роках минулого століття, є правдою. Як правда і те, що в історії будь-якого народу можна знайти ганебні сторінки.

Тому філософу Щипкову треба було вирішити непросте завдання: прив'язати збірну Хорватії, що грає на КС-2018, до подій початку 40-х років минулого століття. І тут філософська думка Щипкова перетворюється і стає потужною і непередбачуваною, як кульова блискавка. Виявляється, символіка на формі хорватської збірної — червоно-білі квадрати шахового поля — "дуже тісно" пов'язана з рухом усташів. Далі — увага! — кульова блискавка думки філософа Щипкова починає здійснювати несподівані повороти, за якими важко встежити. "Хоча історія цих шахів іде із Середньовіччя, там якісь королі в шахи грали, все це дурниці. Тобто це було так, але в свідомості людини XX—XXI століття все це пов'язано з геноцидом сербів. Наші хлопці грали з ними, вони грали проти цієї шахівниці, тобто символічно це гра з фашистами".

Символ християнства — хрест. Загальну кількість злочинів, скоєну людьми, які носять на грудях цей символ, підрахувати доволі складно. Але можна з упевненістю стверджувати, що вона багато разів перевищує сукупність злочинів режиму усташів. Чи можна на цій підставі стверджувати, що будь-яка людина, яка носить хрест — той же філософ Щипков, — такий самий злочинець?

Збірна України не брала участі в Кубку світу-2018. Втім, Україна стала головним політичним бенефіціаром мундіалю. Назва цієї країни згадувалась у зв'язку з КС-2018 не менше, ніж назва країн, чиї команди завоювали медалі. Філософ Щипков теж не зміг пройти повз Україну. На думку православного любомудра, історія руху усташів "один в один" повторює нинішню ідеологію України. Кошмар українського майбутнього бачиться філософу Щипкову так: "насильницьке переведення спочатку на латиницю, потім переведення в уніатство. Ніякого там православ'я не буде".

Філософа Щипкова важко запідозрити в симпатіях до України. І, малюючи майбутнє цієї країни з латиницею і без православ'я, він, мабуть, вважає, що це буде покаранням для громадян України. А мені уявляється, що якщо пророкування Щипкова здійсниться, це буде не так уже й погано. Оскільки у світі немає жодної успішної країни, де більшість населення сповідує православ'я. Те ж саме і з кирилицею. Не випадково Казахстан наразі переходить на латиницю, і навіть Татарстан мріє про це. І взагалі, Україні явно краще бути подалі від Росії з її "русским миром" та іншими фантомами і чудовиськами, породженими телевізором і дрімливим розумом таких його мешканців, як філософ Щипков.

Оригінал