Полякам не обійтися без українців, а українцям – без поляків

Діалог між Києвом і Варшавою має тривати

Президенти України і Польщі Петро Порошенко і Анджей Дуда зустрінуться в кулуарах саміту НАТО в Брюсселі. Це важлива новина, яка свідчить, що незважаючи на всі розбіжності в питаннях історичної пам'яті, керівники сусідніх країн готові розмовляти і шукати можливості для взаєморозуміння. Або хоча б демонструвати, що діалог - нагальна необхідність.

Відносини між Києвом і Варшавою традиційно загострюються - особливо в останні роки - в річницю трагедії на Волині. 2018 рік не став винятком. Більш того, для польської сторони, як ми могли помітити, стало шоком те, що президент України у своїй готовності вшанувати пам'ять жертв етнічних чищень може діяти "дзеркально" до дій президента Польщі. Знову почали говорити про незрівнянну кількість жертв, - пише Віталій Портников для espreso.tv.

Відносини між Києвом і Варшавою традиційно загострюються в річницю трагедії на Волині

Але навіть одна-єдина вбита дитина заслуговує на пам'ять свого народу. Розуміння цього - те, що відрізняє ХХІ століття від ХХ століття. Кількість мирних жителів - євреїв, які стали жертвами Голокосту, важко порівнювати із кількістю вбитих поляків і українців. Але пам'ять про моїх власних вбитих родичів не заважає, а допомагає мені співчувати польському або українському горю.

Так виглядає сучасний світ, в якому повинні знайти собі місце польські та українські політики. Світ, в якому люди з завмиранням серця стежать за порятунком дітей в Таїланді - і кожна дитина є важливою. Так, ми до такого світу не звикли, але він вже стукає в наші двері. Ось чому важливо, щоб у майбутньому польські і українські лідери могли опинитися поруч на церемоніях вшанування пам'яті невинних жертв.

Тим більше, що об'єктивні політичні інтереси двох країн не просто близькі - вони фактично збігаються. Можна намагатися будувати власний успіх на тому чи іншому варіанті політики історичної пам'яті, ось тільки на наших очах виникає спільний простір праці і капіталу, велика Річ Посполита ХХІ століття. У ній полякам не обійтися без українців, а українцям - без поляків.

Україна і Польща можуть обійтися один без одного, але розплатою буде довгострокове потрапляння до російської сфери впливу

Тобто обійтися можна - але розплатою буде довгострокове потрапляння до російської сфери впливу, відмова від власного суверенітету і національних перспектив. Те, що таке вже було в історії, не означає, що це не може повторитися ще раз.

Насправді перспективи є не у тих, хто хоче спекулювати на минулому заради власного політичного майбутнього, а у тих, хто готовий зрозуміти, що заради майбутнього варто знайти компроміси і загальні позиції в оцінці та розумінні минулого. У Польщі та України просто не існує ніякого іншого історичного вибору. Навіть якщо деяким політикам і здається, що він є.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Олександра Кольцова Cпівачка, журналістка
Олеся Ісаюк Наукова співробітниця Центру досліджень визвольного руху
Юрій Шевчук Мовознавець
Андрій Любка Поет, публіцист, перекладач
Юлія Ярмоленко Журналіст Української служби "Голосу Америки"
Погода