Українські політики змагаються за право стати "партією миру" для Путіна

Донбас в обмін на повернення в імперське стійло

Усі дружно посміялися з ідіотського шоу на центральній площі Луганська. Звернули увагу на абсолютну шизофреничність дійства - "суд" над українськими керівниками, які захищають суверенітет своєї країни, прихильники нібито "незалежності" республік (в реальності - приєднання до Росії) провели за українськими законами. І ніхто не запитав себе: навіщо? Чи хтось вважає, що такі речі тупі "лугандонські" маріонетки здатні ініціювати та організувати самі, без Кремля? Тим більше, що використання українських законів цілком тягне на "держзраду".

А ось якщо ви уявите, що дійство це добре продумане і має цілком зрозуміле завдання, то воно вже зовсім не здасться вам абсурдним. Для розуміння цього досить лише згадати висловлену Путіним тезу, що він готовий до діалогу з Україною, але не при цьому керівництві.

А тепер подивіться, кого саме "судили" в Луганську. А головне, кого з майбутніх кандидатів у президенти в тому списку немає. І зрозумієте, що демонстративне (і, на перший погляд, парадоксальне для майбутнього Верховного головнокомандувача) дистанціювання Тимошенко і Гриценка від армії і АТО взагалі абсолютно не випадкове. Вони змагаються перед Путіним за право бути визнаними тією самою "партією миру", яка протистоїть нині правлячій "партії війни" (читай: незалежності від Росії). Саме вони і будуть людьми, з якими після перемоги на виборах вестимуть діалог (явний або, на перших порах, прихований) про повернення Донбасу в Україну. В обмін на повернення України в імперське стійло, звісно. І саме цей сигнал шоу має дати росіянам, жителям Донбасу та іншим.

І наостанок, просто відзначте собі в підсвідомості простий маркер: будь-який політик, який в своїй риториці використовуватиме тезу про необхідність припинення війни - працює на Москву. Свідомо чи по тупості.

Оригінал