Козловський: хвороба чи симптом?
Де реакція держави на гастролі українців у Росії?
Український артист Віталій Козловський 9 травня у Москві заспівав на концерті до Дня перемоги. Це не анонсували на офіційній сторінці співака. Фотографії і відео виступу виконавця глядачі викладали в інтернет. Після заяв активістів, що концерти Козловського в Україні блокуватимуть, організатори вже скасували його виступи у Львові та Києві.
Віталій просто не розумів, який резонанс спричинять його дії. Думав, що тихесенько можна з'їздити і ніхто не прознає.
Козловський думав, що тихесенько можна з'їздити і ніхто не прознає
Але ця істерія має і частину маніпулятивних речей. Часто до таких ситуацій приєднуються сили, які хочуть отримати політичні дивіденди. Вони обирають до кого і як підходити. Наприклад, хтось засвітився в Україні в негативному контексті, а після з'явилася інформація про концерти в Росії — будемо його цькувати. Інший — в позитивнішому світлі виглядає в Україні, і виступив на менш помітному заході в РФ, ніж Козловський, - добре, давайте підемо на внутрішній компроміс. Щоб не було таких маніпуляцій — потрібні чіткі норми і стандарти.
Якби подібна історія трапилася в одній з європейських країн — суспільство б її легко вирішило. Люди просто перестали б купувати квитки на концерт такого виконавця. І неможливо навіть уявити, щоб це сталося насильним шляхом. А в Україні — таке відбувається постійно.
Якби подібна історія трапилася в Європі - люди просто перестали б купувати квитки на концерт такого виконавця
Сучасне українське громадянське суспільство незріле. Ми на тій стадії розвитку, де узагальнене усвідомлення громадянина більше схоже на ображену дитину, що тупає ногами. Хоче виправити ситуацію, але не виходить. Та часу чекати, поки подорослішаємо, немає. Потрібно реагувати зараз.
Люди розуміють, що з боку влади відсутні прозорі та адекватні дії. Тому кожен реагує на несправедливість так, як може. З'являються протесні групи, поодинокі пікети, хтось починає вимагати довести свою відданість Україні. Керуються умовними поняттями "патріот", "не патріот". Їх можна зрозуміти. Коли місце порожнє, то з часом його починають заповнювати тим, що потрапляє під руку. Якщо немає чіткої позиції у владних інституцій та структурованого підходу в громадських організаціях, за справу беруться люди, які керуються емоціями.
Суспільство не може розібратися, що у подібних ситуаціях робити: чи розстрілювати таких гастролерів при в'їзді на український кордоні, чи кожна людина може робити що завгодно, чи це справа внутрішніх органів. Насправді, якщо є формальна підстава говорити, що громадянин поводить себе неправомірно відносно позиції держави - вона і має реагувати. Не відвертатися спиною, мовляв "то історія публічна, громадська, самі й розбирайтеся". Владі треба чітко висловити свою позицію і діяти, відповідно до неї. Тоді зникнуть всі політичні спекуляції на цьому тлі.
Україні потрібна культурна декомунізація. Звання "заслужений артист" - це тотальний атавізм Радянського Союзу
Крім того нам потрібна культурна декомунізація. На сесії Львівської обласної ради ухвалили звернення до президента про позбавлення звання "Заслужений артист України" Віталія Козловського. Усі ці звання — тотальний атавізм Радянського Союзу. По ідеї, "заслужений" - це той, кого любить нація і вважає ціннісним орієнтиром. Але нинішня реальність показує, що сьогодні артист "заслужений" в Україні, а завтра вирішує, що любить іншу країну та поважає іншу націю, або взагалі переїжджає. По факту, мав би перестати бути "заслуженим" тут, але такого не передбачено. Це привіт з минулого.
Денис Блощинський, для Gazeta.ua