Путін буде мстити за Сирію. Почати може з України

Дії будуть провокаційними і гібридними

Усі очікували більш серйозних дій західної коаліції в Сирії. Деякі експерти називають її удари слабкими. Зрозуміло, що коаліція досягла поставленої мети. Ніхто не збирався знищувати режим Асада і ніхто не збирався завдавати серйозної шкоди російським військам. Найбільш правильно сирійські події цих вихідних оцінювати шаховим терміном - загроза сильніша за напад. Сигнал, який отримали Асад і Путін, що за спробу продовжувати нецивілізовану поведінку з використанням хімічних отруйних речовин, може бути серйозне покарання. Ясно, що американці цілком могли вдарити по російським засобам протиповітряної оборони, але не зробили цього з міркувань безпеки. Очікувати, що США і європейці будуть вирішувати якісь інші проблеми, наприклад, встановлення демократії - це просто смішно.

Завдання виконане. Друге авіаносне угруповання наближається до Сирії. Головний висновок - тепер Асад і російські групи перебувають під особливою увагою, - пише Костянтин Боровий для "Обозреватель".

Що буде далі? Думаю, після отримання такого серйозного попередження і Путін, і Асад будуть поводитися обережніше. У тому місці, де зосереджені великі військові ресурси, вони паскудити більше не будуть. У всякому разі, Путін. Але в той же час я побоююся підвищення російської терористичної активності там, де вона не отримає негайної відповіді. Після історії в Сирії, та й ще перед парадом 9-го травня, Путін - небезпечний. Небезпечний для всіх - для нас в Росії, небезпечний для України, Грузії. Де він буде відновлювати обличчя і свою репутацію - сказати важко. Але безумовно, слід очікувати провокацій. Найбільш ймовірний напрямок - Україна. Дії будуть провокаційними і гібридними. Путін буде мстити. Така його природа і такий у нього нині маніакальний стан психіки.

Те, що сталося - це не вирішення проблем в Сирії. Хоча їхні проблеми західна коаліція не хоче вирішувати традиційним шляхом. Тим більше, що і самі сирійські сили не цілком демократичні. Дуже важко зробити ставку на якусь одну групу, на демократичну опозицію і на курдів. Я вже не кажу про турків, на яких теж не можна ставити. Коаліція не хоче втручатися в сирійський політичний процес і реагує тільки на варварство, наприклад, на використання хімічної зброї. Тому в демократичній сирійської опозиції великих надій на західну коаліцію бути не повинно. Брати участь у військових діях, які могли б привести до якогось політичного результату, коаліція не хоче. Наполягає на політичному процесі.

Зрозуміло, що поки там Путін і Асад, ефективного політичного процесу не буде. Потрібен час, щоб західна коаліція в цьому переконалася сама.

Свого часу американці теж не хотіли вирішувати проблеми Іраку, після того як видавили звідти Саддама Хусейна. Американські війська зупинилися на кордоні з Іраком. І тільки серйозні злочинні дії Хусейна змусили коаліцію увійти в Ірак.

Схожа ситуація, мабуть, буде і в Сирії. Ніхто не хоче втручатися в тамтешній процес, не хоче тягати каштани для сирійців - вони самі повинні вирішити свої проблеми. Політично. Але ймовірність продовження політики Путіна і Асада зі знищення сирійського народу - дуже висока. Якщо так і буде, тоді знадобиться військове вирішення проблеми.

Передруковується з дозволу редакції "Обозреватель"