Росія хоче зробити з України Чечню

Про що говорить зустріч матерів полонених

Поїздки матері полоненого російського контрактника Віктора Агєєва в Україну і її зустріч з матір'ю Станіслава Клиха наробили багато шуму. І це добре

Добре тому, що будь-яка увага до взятих в полон на Донбасі російських солдат підвищує їх медійність. І, як наслідок, може підвищити їх потенційний обмінний курс. Зрештою, минулого року ми вже спостерігали, як Москва погодилася видати Києву Надію Савченко в обмін на полонених спецназівців Александрова і Єрофєєва, пише Павло Казарін для "Крим.Реаліі".

Так, було б наївно переоцінювати здатність російських ліберальних медіа розповісти обивателеві про долю російських військовополонених. Хоча б тому, що центральні державні росмедіа цю тему старанно замовчують. А аудиторія ліберальних ЗМІ занадто мала, щоб самостійно створювати будь-який суспільний запит.

Але, тим не менш, будь-який прорив завіси мовчання - це плюс. І зустріч матерів росіянина Агєєва і українця Клиха, який відбуває термін у російській в'язниці за звинуваченням в участі в першій чеченській війні - лише все та ж медіарозкрутка історії. І немає сенсу злитися на примирливий тон матері Клиха, яка розмірковує, що "всім потрібен мир". Вона може так говорити - по праву матері, сина якої скалічили на допитах, закатували до свідчень і відправили до в'язниці на два десятки років.

Справа Карпюка і Клиха - так само як і позиція чеченської феміди - це всього лише те майбутнє, яке хотіла б для України Москва

Російська політика не працює за чіткими процедурами. Прийняття рішень - справа вузького кола людей. Ніхто не може сказати напевно мотиви, якими вони керуються в обміні українців на росіян.

Можливо, в переговорних списках можуть виявитися кримчани, адже виявився же в них свого часу один з фігурантів "справи Сенцова" Геннадій Афанасьєв. Там можуть бути українці, затримані в регіонах самої РФ - як 75-річний Юрій Солошенко, звинувачений в "шпигунстві". Там можуть виявитися і українські військові, що потрапили в полон на Донбасі. Там можуть виявитися мирні жителі, які з якихось причин опинилися в підвалах бойовиків. Фінальний обмінний пасьянс описати не може ніхто з тієї ж причини, з якої ми не можемо читати чужі думки. За відсутності інституційних мотивів нам залишається лише гадати про персональні.

Але якщо Москва погодиться обговорювати долю того ж Станіслава Клиха - це буде великим кроком вперед. Просто тому, що його і Миколу Карпюка засудили по справі, яка для самого Володимира Путіна є значущою до сакральності.

Адже анексія Криму стала прапором його третього президентського терміну. А прапором найпершого виграли другу чеченську війна. Ту саму, після якої в російському суспільстві переміг провладний консенсус. Державну вертикаль в нульові відбудовували за рахунок нафтодоларів, але її прологом стала друга чеченська - як виразна силова відповідь на будь-яку форму сецесії.

І Клиха судили саме за те, що він і Карпюк ніби воювали на боці чеченців. За те, що вони підтримали прагнення прихильників Дудаєва до незалежності від Москви. Навіть якщо повністю прийняти російську логіку, то Клих і Карпюк повністю рівні росіянину Агєєву. Який - за версією Москви - був добровольцем, який приїхав допомагати "бунтівному Донбасу" боротися за незалежність від Києва.

Анексія Криму — прапор третього президентства Путіна

Просто уявіть, що через якийсь час в Україні перемагають сили реваншу. Київ знову стає колонією Москви - нехай навіть де-факто, а не де-юре. І в Україні починають судити, наприклад, грузинських добровольців, які воювали в АТО на стороні української армії. Тих, хто відстоював незалежність країни. Тих, хто йшов в добровольчі батальйони, щоб допомогти Україні залишитися Україною, а не перетворитися на Малоросію.

Уявіть, що українські прокурори, судді та присяжні порушують справи, судять і засуджують тих іноземців, хто воював на боці Києва.

Справа Карпюка і Клиха - так само як і позиція чеченської феміди - це всього лише те майбутнє, яке хотіла б для України Москва. Те саме майбутнє, яке наздоганяє країни, що програли війну за незалежність.

Copyright © 2016 RFE / RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Андрій Римарук Ветеран, працівник фонду "Повернись живим"
Остап Українець Письменник, перекладач
Максим Кияк Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"
Тарас Чмут Голова правління "Українського мілітарного центру"
Надія Романенко Керівниця проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Погода