Джентельменський набір політика

Народ вимагає брехні

Політики завжди займаються "крутійством", прибріхують та недоговорюють правду.

Власне, така в них "робота".

Часто вони змушені це робити, аби сподобатися "електорату", що чекає простих відповідей на складні питання.

Але в українській політиці - є певний набір побрехеньок, які ти змушений повторювати постійно, інакше тебе просто не зрозуміють.Український політик не може не повторювати постійно якусь марудну, тупу брехню, бо інакше його "заклюють".

Український політик не може не брехати, інакше його заклюють

Джентельменський набір "локшини": треба знизити податки та підняти пенсії, не можна продавати матінку-землю, але треба вводити ринок, треба знизити зарплати чиновникам і побороти корупцію.

Ніхто у все це не вірить, але все одно доводиться говорити. Адже українське суспільство не просто готове сприймати брехню від політиків, воно просто вимагає брехати собі.

І якщо ти трохи "недобрешеш" - обструкція тобі гарантована.

"Ааа! Він не підтримав мораторій — хоче продати нашу святу землю! Ааа! Він не підтримав пониження зарплати чиновникам — хоче, щоб ці падлюки жирували! Ааа! Він не підтримав смертну кару за корупцію — він за те, аби крали!"

І тому подібне. Не розумію, чому суспільство, яке вимагає, аби йому брехали стосовно найважливіших питаннях, ображається, коли йому брешуть у деталях?

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Тетяна Волошина кар'єрний консультант
Олег Єльцов журналіст
Тарас Прохасько Письменник
Андрій Длігач Співзасновник громадської платформи "Нова країна"
Кирило Сазонов Політолог