Джентельменський набір політика

Народ вимагає брехні

Політики завжди займаються "крутійством", прибріхують та недоговорюють правду.

Власне, така в них "робота".

Часто вони змушені це робити, аби сподобатися "електорату", що чекає простих відповідей на складні питання.

Але в українській політиці - є певний набір побрехеньок, які ти змушений повторювати постійно, інакше тебе просто не зрозуміють.Український політик не може не повторювати постійно якусь марудну, тупу брехню, бо інакше його "заклюють".

Джентельменський набір "локшини": треба знизити податки та підняти пенсії, не можна продавати матінку-землю, але треба вводити ринок, треба знизити зарплати чиновникам і побороти корупцію.

Ніхто у все це не вірить, але все одно доводиться говорити. Адже українське суспільство не просто готове сприймати брехню від політиків, воно просто вимагає брехати собі.

І якщо ти трохи "недобрешеш" - обструкція тобі гарантована.

"Ааа! Він не підтримав мораторій — хоче продати нашу святу землю! Ааа! Він не підтримав пониження зарплати чиновникам — хоче, щоб ці падлюки жирували! Ааа! Він не підтримав смертну кару за корупцію — він за те, аби крали!"

І тому подібне. Не розумію, чому суспільство, яке вимагає, аби йому брехали стосовно найважливіших питаннях, ображається, коли йому брешуть у деталях?

Оригінал