Курс гривні і непотрібна філософія

Непрофесіонали звинувачують професіоналів у непрофесіоналізмі

Весняний авітаміноз призводить до активізації експертів в економіці. Біда, правда, що ними виступають всі, кому заманеться. Філософи в Україні люблять коментувати економіку, хоча з ними начебто можна було б домовитися за принципом "економісти не коментують Канта і Гегеля, а ви не коментуєте курс гривні або монетарну політику".

Але тут у гру вступають "пересічні громадяни". У яких є погана звичка – вони люблять слухати, як філософи, політологи або фешн-блогери говорять на тему фінансів і монетарної політики. Прогнозують курс гривні. І з цим дуже важко боротися.

Отже, остання новинка з теми "філософи про курс гривні для чайників" - гривня зміцнюється тому, що Гонтарєва йде. В рамках мислеформи філософів все логічно. Хто винен у девальвації – Гонтарєва. Значить, тільки вона піде, гривня підбадьориться. Адже, само собою, весь сенс життя Гонтарєвої зводився до того, щоб не дати гривні рости. І варто тій піти, як національна валюта визволиться з-під гніту. І це поки вона крокує вперед по-трохи, просто радіючи відходу глави НБУ. А як та поїде у відпустку, як тільки за нею зачиняться двері Нацбанку, так одразу курс буде 8,0. Логічно? Взагалі логічно. Особливо для філософа.

І мова навіть не в тому, хто винен у девальвації. Це окрема і складна розмова. Питання в тому, що в сезонного зміцнення гривні є цілком зрозумілі суто економічні причини. І тут ключове слово – сезонний. Достатньо подивитися на статистику, щоб побачити, що рівно рік тому, майже день у день, відбувалося те ж саме. Адже ми не дивуємося, коли в травні тепліше, ніж у квітні. Ми дивуємося, коли навпаки. Ось так і з гривнею. Україна у нас країна аграрна. І зараз по всій країні йде посівна. А для посівної потрібні гроші. А гроші, як відомо, в наших аграріїв лежать не в банку і не в гривні. Наші аграрії віддають перевагу валізам доларового кеша. І ось навесні вони дістають ці валізи. І гривня починає зміцнюватися. Поки йде посівна долари поступово витрачаються. Ось і весь секрет зміцнення гривні. Якщо додати до цього сильні зовнішні ринки руди й металу на початку року, то картинка складається остаточно. І від того, хто є головою НБУ, мало залежить ця сезонність.

А потім приходить літо, посівна закінчується. А восени гривня йде в іншу сторону. Зокрема тому, що аграрії починають формувати валізи свого доларового кеша. А в цьому році нас ще наздожене й блокада і падіння цін на руду. І це треба розуміти. А то ми так договоримося до того, що коли ринок дізнається ім'я нового глави НБУ, гривня знову засмутиться і знову падатиме. Ви побачите, філософи обов'язково скажуть вам про це у вересні.

Є ще пару улюблених тем, коли непрофесіонали звинувачують професіоналів у непрофесіоналізмі. Наприклад, відстоюють теорію, що залучати гроші за високими ставками для державних банків це добре. Ці ж люди, правда, скажуть вам, що треба терміново знижувати ставки кредитів для бізнесу. І робити це, о диво, теж повинні держбанки. Тобто брати дорого і давати дешево. Супербізнес-модель для банку. До речі, знайома. Так працював один великий, дуже великий банк. Біда в тому, що він віддавав гроші своєму ж власнику. І модель цієї піраміди хоча б можна було пояснити.

А для державних банків логіка взагалі погано працює. Хоча, як завжди, є пояснення. Але от біда, воно дуже погане для власника цих банків. Для держави. Для платників податків. І якщо вже зараз держава не в змозі позбутися від державних банків, то логічно було б хоча змусити їх не працювати у збиток. І не заважати банкам-конкурентам на ринку, задираючи ставки. Що, до речі, знову таки стримує те саме кредитування.

Так що, не читайте радянських газет. Навіть після обіду. Або, на худий кінець, читайте про економіку в економістів. А у філософів просто запитайте про сенс буття. Нехай розкажуть.

Оригінал